Шишабангма

Шишабангма^[5] (також поширена назва Ши́ша-Па́нгма, санскритом — Ґосаінтан («священне місце»), китайською звучить як Госаінтан; кит.: 希夏邦马峰, Xīxiàbāngmǎ Fēng) — чотирнадцята за висотою гора світу, найнижча серед восьмитисячників (8027 м^[6]).

Шишабангма
Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч) Гора Шишабангма (Головна вершина — ліворуч)
28°21′ пн. ш. 85°47′ сх. д.
Країна	КНР
Регіон	Тибет
Розташування	КНР
Система	Гімалаї
Тип	гора
Висота	8027 м[1 1][1][2] (14-те місце)
Висота відносна	2897 м[3] (111-те місце)
Ізоляція	91,25 км → Чо-Ойю (8201 м)[4]
Перше сходження	2 травня 1964 року
Шишабангма Шишабангма (Китайська Народна Республіка)
Шишабангма у Вікісховищі

Основні відомості

З тибетської мови назва гори перекладається, як «вершина над трав'яною долиною». Китайська назва фонетично повторює тибетську. Назва гори на санскриті — Ґосаінтан, що означає «священне місце».

Шишабангма розташована у Тибеті, за кілька кілометрів від кордону з Непалом. Це єдиний восьмитисячник, який повністю розташований на території Китаю. Доступ іноземців у цей район тривалий час був дуже обмеженим.

Перше сходження на вершину здійснила 2 травня 1964 року китайська експедиція на чолі з Сю Цзином. Таким чином, Шишабангма стала останнім восьмитисячником, що підкорився альпіністам. Перше зимове сходження здійснили Пйотр Моравскі та Сімоне Моро 14 січня 2005 року.

Гора вважається однією з найпростіших для сходження серед восьмитисячників: її базовий табір найвищий (5000 м) і до нього можна дістатися на автівках. Однак під час спроб її підкорення загинув 31 альпініст^{[1 2]}.

Див. також

• Список людей, які загинули під час сходження на Шишабангму

Коментарі

1. Гора має дві вершини. Добре відома Центральна (8013 м), на яку здійснюється більшість сходжень. Однак до заліку «14 восьмитисячників» альпіністам враховують лише сходження на Головну вершину (8027 м)
2. Дані наведені станом на травень 2018 року.