Шкала Занга

Шкала Занга для самооценки депресії (англ. Zung Self-Rating Depression Scale) — тест для самооцінки депресії, розроблений 1965 року в Університеті Дюка психіатром Вільямом Зангом^[2]. Дозволяє оцінити рівень депресії і визначити ступінь депресивного розладу.

Шкала Занга
Дата публікації	січень 1965[1]

Короткий опис

Цей інструмент самооцінки психічного стану підтвердив свою ефективність для попередньої діагностики та скринінгу депресивного розладу^{[3][4][5][6][7]}.

Шкала Занга для самооцінки депресії перекладена багатьма мовами, адаптована та валідизована у різноманітних етнічних і культурних середовищах^[8][9]. Тест «Шкала Занга» має високу чутливість і специфічність та дозволяє уникнути додаткових економічних і часових витрат^[10], пов'язаних з медичним обстеженням етичних проблем.

За допомогою шкали Занга обстеження або скринінг депресії може провести як лікарський персонал, так і людина самостійно.

У тестуванні враховується 20 факторів, які визначають чотири рівні депресії. У тесті присутні 10 позитивно сформульованих і 10 негативно сформульованих запитань.

Підрахунок балів та оцінка результатів

Кожне питання оцінюється за шкалою Лайкерта від 1 до 4 (на основі таких відповідей: «ніколи», «іноді», «часто», «постійно»). Результати шкали можуть бути від 20 до 80 балів. Ці результати ділять на чотири діапазони:

• 20–49 — нормальний стан;
• 50–59 — легка депресія;
• 60–69 — помірна депресія;
• 70 і вище — тяжка депресія.

Повна процедура тестування з обробкою відповідей займає 20–30 хвилин.

Див. також

• Депресія
• Шкала депресії Бека
• Шкала Гамільтона для оцінки депресії
• Шкала Занга для самооцінки тривоги

Посилання

• Шкала Занга для самооцінки депресії (SDS) — Онлайн опитувальник (українською)