Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Шкляри (Кросненський повіт)

село в Польщі З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Шкляри (Кросненський повіт)
Remove ads

Шкляри (пол. Szklary) лемківське село у гміні Яслиська у Кросненському повіті Підкарпатського воєводства Польщі.

Коротка інформація Село, Шкляри пол. Szklary ...
Remove ads

Розташування

Знаходиться за 17 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Дуклі, за 24 км на південь від адміністративного центру повіту Кросно і за 64 км на південь від воєводського центру Ряшева при воєводській дорозі № 887.

Історія

Перша згадка про село датована 1470 роком, було закріпачене за волоським правом. Відомо, що на той час село входило до «ключа яслиського» перемиського католицького єпископства. Люди у Шклярах здебільшого займалися виготовленням скла.

Ймовірно через село 1657 року проходили угорські війська Ракоці з обозом, а згодом шведські у 1704-1708 роках. У селі з тих часів залишився вал-могила, яку місцеві називають шведською.

З 1769 по 1772 роки у селі були сили Барської конфедерації. У Шклярах біля серпантину до Королика Волоського залишився обеліск із хрестом на могилі полонених барців. У 1772-1918 рр. — у складі Австро-Угорщини, включене до складу Сяніцького повіту. В 1919-1939 рр. — у складі Польщі, входило до Львівського воєводства.

До 1945 року в селі було чисто лемківське населення: з 480 жителів села — всі 480 українці[2]. Після Другої світової війни лемків депортували.

Remove ads

Церква

У селі була грекокатолицька дерев’яна церква св. О. Николая, збудована на місці старої в 1894 р., яка була парафіяльною церквою Риманівського деканату Перемишльської єпархії (у 1934-1947 рр. Апостольської адміністрації Лемківщини), хоча в 1848-1930 рр. церква була філіальною від парохії в Дальовій. Метричні книги велися з 1784 р.

Етнографія

Відомий український фольклорист Філарет Колесса свого часу записав у селі Шкляри пісню «Ей, співала бим собі, шугаю, о тобі»[3]. А мовознавець Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка Мирослава Гнатюк аналізувала сучасний стан говірки лемків на основі мови переселенців із села[4].

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads