Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Шлепаков Арнольд Миколайович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Арно́льд Микола́йович Шлепако́в (16 червня 1930, Вінниця — 2 червня 1996, Київ) — український історик і політолог. Доктор історичних наук (1966). Професор (1970). Дійсний член Академії наук УРСР з 1982 року (із 1991 — АН України, з 1994 — НАН України). Заслужений діяч науки і техніки України (1995)[2]. Син філософа Миколи Шлепакова. Член Ревізійної Комісії КПУ в 1981—1990 р.
Remove ads
Життєпис
1952 року закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету. Член ВКП(б) з 1950 року.
Від 1955 року науковий співробітник, від 1969 року — завідувач відділу нової й новітньої історії Інституту історії Академії наук; від 1970 року — професор Київського університету, у 1971–1978 роках — заступник директора Інституту історії. 1978 року створив і очолив Інститут соціальних та економічних проблем іноземних країн.
Від 1967 року Шлепаков працював експертом ЮНЕСКО в галузі міжнародної еміграції. Член редколегії «Українського історичного журналу», голова редколегії 10-томної «Історії УРСР». Шлепаков очолював наукову раду АН України «Історія міжнародного робітничого та національно-визвольного руху».
В 1978 році з дозволу КПРС і КДБ створив у Києві центр американістики[3].
Автор праці «Українська трудова еміграція в США і Канаді. Кінець XIX — початок XX ст.» (1960).
Remove ads
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 10. — С. 3877.
- Ясь О. В. Шлепаков Арнольд Миколайович [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 644. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads