Шльончик Олександр Микитович

Олекса́ндр Мики́тович Шльо́нчик (28 квітня 1921, Чернігів — 15 липня 2008) — український майстер народних музичних інструментів та музикант.

Олександр Микитович Шльончик
Зображення
Олександр Шльончик за роботою
Основна інформація
Дата народження	28 квітня 1921(1921-04-28)
Місце народження	Чернігів, Чернігівська область, УРСР
Дата смерті	15 липня 2008(2008-07-15) (87 років)
Місце смерті	Чернігів, Чернігівська область, Україна
Громадянство	УРСР →  Україна
Професія	майстер музичних інструментів, музикант, музичний педагог
Жанр	народна музика, естрада
Нагороди

Життєпис

Торбан Шевченка, реставрований Олександром Шльончиком

Олександр Шльончик народився у Чернігові у родині робітника.^[1] Воював у німецько-радянській війні, де був захоплений у полон та втік із полону.^[1][2] Брав участь у повоєнній відбудові Чернігова.^[1]

Мешкаючи на Поліссі, займався відродженням і вдосконаленням фольклорних духових інструментів цього регіону та України в цілому, а також Литви, Молдови, Білорусі, Комі т. ін. Протягом понад 30 років працював на Чернігівській фабриці музичних інструментів.^[1]

Майстрував усі види дерев'яних духових інструментів (сопілки, джоломиги, фрілки, фуяри, ребра, кувиці, свирилі, наї, окарини), струнні щипкові (гуслі, мандоліни, домри), гітари, ударні (ксилофон), перкусію (тріскачки, коробочки, деркач і т. ін.). Реставрував практично усі види музичних інструментів. Найяскравішим прикладом є реставрація торбана, що належав Тарасу Шевченку.^[3]

Олександр Шльончик не лише виготовляв музичні інструменти, а й конструював їх. Він є автором родини кувиць із самостійною підстройкою, родин дерев'яних окарин, сопілок, ансамблів ріжків, очеретин, суремок, бандури для підлітків, самовчителя гри на бандурі.^[1]

Нагороджений низкою відзнак. Його бандура-прима (1965) та концертні цимбали (1967) удостоєні золотих медалей Виставки досягнень народного господарства СРСР.^[1]

Інструменти Шльончика звучать по всьому світу та брали участь у виставках в Україні і закордоном. Його інструменти використовували численні фольклорні музиканти і колективи, серед яких ВІА «Пісняри».^{[джерело?]}

Серед учнів Олександра Шльончика — талановитий майстер музичних інструментів Олександр Бешун.^[4][5]

Сім'я

Олександр Шльончик є дідусем українських електронних музикантів Олександра Жижченка, засновника та учасника гурту «Tomato Jaws», та Наталії Жижченко, солістки гуртів «ONUKA» та «Tomato Jaws».

Література

• Станіслав Реп'ях. Іменем любові: Олександр Шльончик. — Чернігівська державна обласна універсальна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка, Чернігівська організація національної спілки письменників України. — Чернігів, 2002. — 28 с. — (Портрети земляків)