Шнауцер

Шнауцер (нім. Schnauzer, від Schnauze — морда) — група порід собак, що об'єднує три породи:

• Мітельшнауцер (Шнауцер, Середній шнауцер, Стандартний шнауцер)
• Цвергшнауцер (Мініатюрний шнауцер, Карликовий шнауцер)
• Різеншнауцер (Гігантський шнауцер)

Шнауцер
Походження	Німеччина
Характеристики
Зріст	Різеншнауцер: 60—70 см Мітельшнауцер: 45—50 см Цвергшнауцер: 30—35 см
Вага	Різеншнауцер: 35—47 кг Мітельшнауцер: 14—20 кг Цвергшнауцер: 4—8 кг
Класифікація МКФ:
№ FCI	181,182,183
Стандарти породи
FCI	[2 стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Розрізняючись за розміром, шнауцери мають спільні характерні ознаки: жорстка шерсть, квадратний формат, велика голова з густими довгими бровами й бородою. До початку XIX століття порода називалися жорсткошерстий пінчер і мала різноманітні офарблення — плямистий, рудуватий, коричнюватий і всі відтінки перець з сіллю.

Характер

Типовою особливістю шнауцера є живий темперамент, який поєднується з розважливим спокоєм. Для нього характерні грайливість і неймовірна відданість своєму господареві. Він дуже любить дітей, непідкупний, пильний і все ж не брехливий. Недовірливо ставиться до сторонніх, завжди напоготові. Високорозвинені органи чуття, розум, здатність до вдосконалення, безстрашність, витримка і стійкість до негоди й хвороб дають мітельшнауцеру всі передумови як виняткової собаки для сім'ї, караульної служби та супроводу.

Використання

У минулому шнауцерів використовували досить різноманітно: для охорони стаєнь, комор та інших господарських будівель, лову щурів, полювання. З розвитком громадського транспорту — диліжансів, для цих собак знайшлося ще одне застосування. Шнауцер супроводжував диліжанс, біг поруч з ним або попереду. Завданням собаки було якомога раніше виявити — відчути, почути — появу людей у навколишньому лісі й голосом попередити про небезпеку візника, листоношу, пасажирів, щоб напад не застало зненацька людей.

Догляд

Шерсть шнауцерів, як і всіх жорсткошерстих порід, вимагає спеціальної обробки. Двічі на рік, коли починається линяння, проводять вищипування мертвого волосся — тримінг (це робиться тому, що шнауцери не линяють природним чином). М'які частини, голову і вуха, шкіру шиї, щоб не завдати болю у найчутливіших місцях, слід обробляти спеціальними ножицями або машинкою для стрижки. При такому догляді у квартирі, де живе мітельшнауцер, практично не буває шерсті.

Забарвлення

• Мітельшнауцер: Чорний або перець з сіллю.
• Цвергшнауцер: Чорний, перець з сіллю, чорний зі сріблом, білий.
• Різеншнауцер: Чорний, перець з сіллю.

Висота у холці

• Різеншнауцер: 60-70 см
• Мітельшнауцер: 45-50 см
• Цвергшнауцер: 30-35 см

Посилання

• Шнауцери // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Офіційний стандарт Цвергшнауцерів. fci.be (англ.).
• Офіційний стандарт Мітельшнауцерів. fci.be (англ.). Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 7 січня 2018.
• Офіційний стандарт Різеншнауцерів. fci.be (англ.).
• Розподільник шнауцерів Serebrjaniy Luch [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.]