Шодуарівський провулок (Житомир)

Шодуарівський провулок — провулок у Корольовському районі міста Житомира. Назва походить від прізвища мецената, шанованої особи — барона Івана Максиміліановича де Шодуара, чий маєток межував з провулком.

Шодуарівський провулок  Україна
Населений пункт	Житомир
Місцевість	Старе місто
Район	Корольовський
Історичні відомості
Колишні назви	Беккеровський провулок, провулок Третього Інтернаціоналу
Загальні відомості
Протяжність	220 м
Поштові індекси	10008
Транспорт
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r13574678 ↑2692156 ·R (Житомир)
Мапа

Розташування

Провулок знаходиться у центральній частині міста, в Старому місті, розпланованому на теренах історичної місцевості Петровська Гора. Поєднує Старий бульвар з вулицею Лермонтовською.

Найближчі зупинки громадського транспорту — тролейбусів та маршрутних таксі — на відстані від 250 м до 350 м.

Історія

На плані 1915 року провулок має назву Беккеровський та з'єднує вулиці Лермонтовську та Бульварну^[1].

З 1927 провулку надано нову назву — провулок Третього Інтернаціоналу.^[2] На плані 1941 року назва провулку — Pekert Weg. Нумерація будинків здійснювалася з Лермонтовської до Бульварної.^[3]

Від 1993 року — Шодуарівський провулок. Назва пояснюється тим, що територія маєтку Шодуара межувала з провулком.^[2] У радянський період перетворена на парк з атракціонами, а в 1951 році демонтовано палац Шодуара.^[4]

За радянських часів праворуч провулку облаштовано Піонерський парк, утворений внаслідок знесення садиби з дохідним будинком статського радника Пратського Івана Григоровича. Пізніше, наприкінці 1960-х, в провулку з'являється атракціон «Веселі Гірки» замість будинку відомого в місті лікаря-терапевта Григорія Карповича Пивоварова.^[4]

Забудова, що збереглась, сформована переважно до 1917 року. У провулку розташовані такі пам'ятники архітектури місцевого значення:

• буд. № 16/1 — особняк міського голови Житомира Івана Оскаровича Доманевського, 1904 року побудови^[4][5] (охоронний номер 8);
• буд. № 3 — особняк початку XX сторіччя (охоронний номер 187).^[6]

Первісний вигляд забудови у тому числі пам'яток місцевого значення, зазнав втрат.

Сучасність

Провулок протяжністю 220 м, шириною в одну смугу. Покриття — асфальт. Рух по провулку обмежений стовбчиками, встановленими як зі сторони Старого бульвару, так і з боку Лермонтовської вулиці.

Забудова провулку — переважно малоповерхова житлова та громадська.

Установи

У будинку № 4 розташовується готель «Гостинний Двір» (фактично на місці садиби першої забудовниці провулку Єкатерини Беккер^[4]). Провулок оточнений Шодуарівським парком з двох сторін. Праворуч провулку — колишній «Піонерський парк» з літаком Ту-104^[7], що наразі не функціонує та занепадає^[8]. та іншими атракціонами. Ліворуч провулку — також парк з атракціонами, у тому числі колесо огляду.