Шотландці

Шотландці (шотл. гел. Albannaich, англ. Scots скотс) — народ у Північній Європі, основне населення Шотландії у Великій Британії.

Шотландці Albannaich
Джеймс Ватт · Вальтер Скотт · Александр Белл Вільям Воллес · Марія Стюарт · Шон Коннері
Кількість	бл. 8 млн чол.
Ареал	Велика Британія: Шотландія 4,45 млн. чол.  Англія[1] 795 тис. чол.  США  Канада
Близькі до	ірландці
Мова	англійська, ґельська, шотландська
Релігія	протестанти—пресвітеріани; католики (переважно гели)

Чисельність і країни проживання

Загальна чисельність шотландців — бл. 8 млн, з них у Шотландії — 4,45 млн.

Найбільші шотландські діаспори — в США бл. 1 млн, Канаді понад 400 тис., в Австралії бл. 300 тис.

Етногенез

Складовими шотландського народу стали:

• ірландські колоністи — гели, гойдели, скоти, що переселились на територію майбутньої Шотландії близько 400 року і через деякий час утворили під проводом ірландського вождя Ферґуса Мак Єра (шотл. гел. Fergus Mòr mac Earca) (434–501) державу Дал Ріаду (шотл. гел. Dál Riata) — «уділ гребців» або Аргіл (шотл. гел. Airthir-Ghaidheal) — східні гели.
• пікти, що теж мали державу, завойовану у 845 році Аргілом.
• брити долини річки Клайд — держава Стратклайд, завойована у 944 році.
• англосакси Лотіану (шотл. гел. Lodainn), прилучені до Скотії внаслідок Каргемської битви у 1016 році.

Відбувалось два етногенні процеси: асимиляція піктів гелами і змішання кельтів з англосаксами з перейняттям їхньої мови і утворенням мови скотс — Lallans.

Історія

Матеріальна культура