Шпак цейлонський

Шпак цейлонський^[2] (Sturnornis albofrontatus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)^[3]. Ендемік Шрі-Ланки. Це єдиний представник монотипового роду Цейлонський шпак (Sturnornis).

?Шпак цейлонський
Охоронний статус
Уразливий (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Шпакові (Sturnidae)
Підродина:	Sturninae
Рід:	Цейлонський шпак (Sturnornis) Legge, 1879
Вид:	Шпак цейлонський
Біноміальна назва
Sturnornis albofrontatus (Layard,EL, 1854)
Синоніми
Sturnus albofrontatus Sturnia albofrontata Sturnus senex Temenuchus senex Bonaparte, 1850
Посилання
Вікісховище:	Sturnornis albofrontatus
Віківиди:	Sturnornis albofrontatus
ITIS:	915887
МСОП:	22710844

Опис

Цейлонські шпаки

Довжина птаха становить 22 см. верхня частина тіла темно-сіра з легким зеленим відблиском, нижня частина тіла світло-фіолетово-сіра, поцяткована тонкими білими смужками. Обличчя білувате. у деяких птахів свя голова біла. Дзьоб блакитнувато-коричневий, знизу біля основи синій. У молодих птахів над очима білі "брови", скроні і горло білі, верхня частина тіла тьмяно-коричнева, нижня частина тіла темно-сіра. Голос — тихий щебет.

Поширення і екологія

Цейлонські шпаки живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах на південному заході острова. Зустрічаються на висоті від 460 до 1220 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами і нектаром.

Збереження

МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція цейлонських шпаків становить від 3500 до 15000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.