Шпиколоси (Золочівський район)

Шпиколоси — село в складі Поморянської селищної громади Золочівського району Львівської області. Село розташоване за 12 км від районного центру міста Золочів.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Шпиколоси.

село Шпиколоси
При в'їзді до села При в'їзді до села
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Золочівський район
Тер. громада	Поморянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA46040130210030696
Основні дані
Засноване	1415
Населення	750
Площа	3,249 км²
Густота населення	267,16 осіб/км²
Поштовий індекс	80756[1]
Телефонний код	+380 3265
Географічні дані
Географічні координати	49°44′12″ пн. ш. 24°51′30″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	334 м
Водойми	Східна Золота Липа
Місцева влада
Адреса ради	80756, Львівська обл., Золочівський р-н, с. Шпиколоси
Карта
Шпиколоси
Шпиколоси
Мапа
Шпиколоси у Вікісховищі

Історія

Шпиколоси вперше згадуються у 1415 році, у цей час поселення належало Петру Шпиколовському. У XVI столітті власниками Шпиколос були Петро та Микола Кірдеї. Іван Пекарський у 1604 році відкупив село. Згодом село перейшло у власність Маргарити Броздовської з Бенькової, а у 1630 році до Конецпольських, два роки пізніше – до Собеських. Константан Собеський віддав село у 1723 році Антонієві Бекерському.^{[джерело?]}

У 1920-30-ті роки в селі діяли осередок Товариства української мови імені Т. Шевченка «Просвіта», сільська читальня, збудована за кошти жителів села, школа, споруджена ще у 1872 р. Організовувались драматичні гуртки, хорові колективи.^[2]

У квітні 1944 року в околицях сіл Ремезівці та Шпиколоси відбувся кривавий бій курсантів підстаршинської школи УПА, яка була розташована в с. Підгір я, із німецько-польськими карателями, які намагалися знищити село Шпиколоси.^[3]

18 квітня 1944 року о 7 годині ранку, коли люди готувалися йти до храму, німецько-польський каральний загін^{[4] [5]} оточив село. Побачивши небезпеку, жителі почали втікати. Однак, хто почав втікати з села в сторону поля і лісу, падав від куль окупантів. Тоді загинули Семчук Іван із синами Григорієм та Михайлом, Здирко Іван із сином Євгеном 10-12 років, Іван та Олекса Гулінські, Меланія Буняк, Блашко Лабаз, Василь Галян, Микола Богуш із сином Михайлом. Всього загинуло 15 осіб. Більша частина хат була спалена. Велику кількість людей забрали на роботи у Німеччину.^[6]

На території села проживали вояки УПА й активісти національно-визвольного руху: Карванський Ярослав, Вульчак Микола, Пасала Петро, Попадюк Володимир, Чепак Михайло і ряд інших. Всі ці вояки загинули в 1946-47 роках, а їхні сім’ї депортували в Сибір. В часи колективізації в людей забирали худобу, будівлі, поле – все, що потрібно було для колективного господарства.

Шпиколоси почали розбудовуватись з 1964 року, коли на території звели цегельний завод потужністю 8 млн шт. цегли. Цей завод пропрацював до 1994 року, за потужністю він займав третє місце в області. Нині завод повністю розкомплектований.