Шпильовий Олександр Сергійович

Олекса́ндр Сергійо́вич Шпильови́й (нар. 31 січня 1980, м. Первомайськ, Миколаївська область, УРСР) — український актор театру.

Шпильовий Олександр Сергійович
Народився	31 січня 1980(1980-01-31) (45 років)  Первомайськ, Миколаївська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад	Театр «Може бути»
Роки діяльності	2002 — тепер. час
Нагороди та премії
Стипендія ім. Л.Курбасаd
Шпильовий Олександр Сергійович у Вікісховищі

Життєпис

У 2005 році закінчив театральний факультет Харківського національного університету мистецтв імені Івана Котляревського (Майстерня Анатолія Яковича Літка). На другому курсі, у 2002 році, зарахований до складу трупи Харківського Державного академічного російського драматичного театру ім. О. С. Пушкіна.^[1] Одночасно, разом із Сергієм Аксьоновим та однодумцями, взявся за створення, незалежного, авторського театру. Репетиції майбутніх вистав для нього відбувалися в університеті. За п'ять років навчання було створено чотири повноцінні вистави. Восени 2005 року, зіграв у прем'єрі – виставі «Злочин і кара» на сцені харківського Будинку актора імені Леся Сердюка^[2] у новоствореному театрі «Може бути» де згодом обійняв посаду не лише актора, а й директора.^[3] У грудні 2010 року отримав іменну Стипендію ім. Л.Курбаса^[4].

Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, із дружиною та донькою живе у Києві, де разом із колегами поступово відновлює роботу театру «Може бути». У 2023 році, на сцені київського будинку архітектора, вже можна побачити вистави «Імперія ангелів» та «Коуч по дивам».

Акторські роботи у театрі

Харківський державний академічний драматичний театр імені О. С. Пушкіна

• Леслі - Р.Куні "Клінічний випадок";^[5]
• Подколесін - М.В.Гоголь "Одруження";^[6]
• Яшка - М.Левітін "Нелюд";
• Крістофер - А. Кристи "Мишоловка";^[7]
• Азазелло - М.А.Булгаков "Майстер і Маргарита";^[8]
• Джордж - Р.Куні "Номер тринадцятий";^[9]
• Маклер - А.Мардань "Черга";
• Войцек - Г.Горін "Поминальна молитва";^[10]
• Репортер - Р.Куні "Занадто одружений таксист";^[11]
• Слуга в готелі - К.Гольдоні "Трактирниця";
• Блазень Лакоста - Г.Горін "Блазень Балакірєв, або Придворна комедія";^[12]
• Перехожий - Р.Куні "Ці смішні гроші";
• Тимофій Худяков - В.Шукшин "Оповідання Василя Макаровича".

Авторський театр «Може бути»

• «Імперія янголів» за романом Бернарда Вербера. Режисер Сергій Аксьонов^{[13][14][15][16]}
• «Чоловіки не плачуть» — за мотивами п'єси Ф. Вебера «Контракт». Режисер Сергій Аксьонов^[17]
• «Стаккато» — за мотивами роману Д. Ліпскерова. Режисер Сергій Аксьонов^[18]
• «Станція нескінченна» — авторський трагікомічний трилер у 2-х діях. Режисер Сергій Аксьонов^{[19][20][21][22]}
• «Міраж» — авторська вистава на 2 дії. Режисер Сергій Аксьонов^[21][23]
• «Коуч по дивам» — авторська трагікомедія на дві дії Режисер Сергій Аксьонов^[24][25]