Шпрингфельд Павло Олександрович

Шпрингфельд Павло Олександрович (рос. Па́вел Алекса́ндрович Шпри́нгфельд; 21 січня 1912, Катеринодар, Російська імперія — 2 жовтня 1971, Москва, Російська РФСР) — російський радянський актор. Заслужений артист РРФСР (1969).

Шпрингфельд Павло Олександрович
Народився	21 січня 1912(1912-01-21) або 25 січня 1912(1912-01-25)[1]  Катеринодар, Російська імперія
Помер	2 жовтня 1971(1971-10-02) (59 років)  Москва, СРСР  серцева недостатність
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва (1933)
Заклад	Театр імені Моссовєта, Союздитфільм[d] і Державний театр кіноактора
Роки діяльності	з 1933 до 1971 року.
У шлюбі з	Klavdiya Khabarovad
IMDb	nm0795328
Нагороди та премії
Шпрингфельд Павло Олександрович у Вікісховищі

Закінчив Державний інститут театрального мистецтва в Москві (1933). Працював у театрах ім. Ленінського комсомолу і «Моссовета», Театрі-студії кіноактора.

Фільмографія

Знімався у фільмах:

• «Мої університети» (1940, Васька Грачик),
• «Лєрмонтов» (1943, Одоєвський),
• «Серця чотирьох» (1941, Гліб Заварцев),
• «Весілля» (1944)
• «Близнюки» (1945, Альоша Листопад)
• «Випадок в пустелі» (1957, сержант)
• «Похмурий Вангур» (1959, Борис Никифорович Пушкарьов)
• «Тжвжик» (1961, дубляж Нікогос-ага)
• «Дев'ять днів одного року» (1962)
• «Армія «Плиски»» (1964)
• «Місто майстрів» (1965)
• «Гіперболоїд інженера Гаріна» (1965)
• «Чорт із портфелем» (1966)
• «Джентльмени удачі» (1971, гардеробник Прохоров) та ін.

Грав в українських кінокартинах:

• «Танкер „Дербент“» (1941)
• «Тарас Шевченко» (1951, Куліш),
• «Іван Франко» (Гжибович),
• «Вогнище безсмертя» (1956, інквізитор),
• «Штепсель одружує Тарапуньку» (1957)
• «Народжені бурею» (1957, слюсар Глушко),
• «Дорогою ціною» (1957)
• «Летючий корабель» (1960, Ясат),
• «Стежки-доріжки» (1963, Дудка),
• «У мертвій петлі» (1963, Фра Дияволо),
• «Місто — одна вулиця» (1964, аптекар).