Шувалов Володимир Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шувалов.

Володимир Іванович Шувалов (11 серпня 1920, Москва, РРФСР — 7 січня 1992, Дніпропетровськ, Україна) — радянський футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер РРФСР. Заслужений тренер Азербайджанської РСР.

Володимир Шувалов
Особисті дані
Повне ім'я	Владимир Иванович Шувалов
Народження	11 серпня 1920(1920-08-11)
	Москва, Російська СФРР
Смерть	7 січня 1992(1992-01-07) (71 рік)
	Дніпропетровськ, Україна
Громадянство	СРСР
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1935–19??	Снайпер (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1946 Динамо (Москва) 0 (0) 1946 Динамо-клубна (Москва) КФК 1947–1950 Динамо (Мінськ) 75 (15) 1951 Торпедо (Горький) 0 (0) 1952 Спартак (Ашхабад) ? (1) 1955 Динамо (Сталинабад) ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1963–1964 Динамо (Кіров) 1965 Динамо (Кіровабад) 1967 Динамо (Кіровабад) 1968–1973 Кузбас 1974 Динамо (Ставрополь) 1975–1977 Динамо (Махачкала) 1978–1979 Прогрес (Кіровабад) 1979–1980 Нефтчі (Баку) тренер 1983–1986 ОШІСП (Дніпропетровськ)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

Біографія

Футболом почав займатися з 1935 року, граючи у московській юнацькій команді «Снайпер». Брав участь у Великій Вітчизняній війні, нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня. Після закінчення війни виступав за дублюючий склад московського «Динамо». З 1947 по 1950 роки виступав у вищій лізі за «Динамо» Мінськ. У 1951 році грав за «Торпедо» Горький. У 1952 році виступав за «Спартак» Ашхабад. У 1955 році — за сталінабадське «Динамо».

Після закінчення ігрової кар'єри став тренером. З 1963 по 1964 роки тренував кіровське «Динамо». Далі тренував «Динамо» Кіровабада, «Кузбас» Кемерово, ставропольське «Динамо». У 1975 році прийшов у махачкалинське «Динамо», змінивши Вадима Кублицького.^[1] У першому ж сезоні з «Динамо» виграв свою зону.^[2] У 1979 році як один з тренерів був запрошений у бакинський «Нефтчі». З 1983 по 1986 роки очолював дніпропетровський ОШІБП.

Помер 7 січня 1992 року в Дніпропетровську, похований на Сурсько-Литовському цвинтарі.