Шульга Марія Петрівна

Марі́я Петрі́вна Шульга́ — українська акторка театру і кіно, актриса Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка, дружина Євгена Коханенка.

Шульга Марія Петрівна
Країна	Українська СРР
Діяльність	акторка
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
У шлюбі з	Коханенко Євген Теодорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шульга.

Загальні відомості

1938—1966 — актриса Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Під час війни мала рекордні показники за виступами перед фронтовиками: «15 жовтня 1941 року колектив театру евакуювали до Семипалатинська. Й тут одразу розпочалася робота на сцені місцевого казахського театру, виїзди до фронтовиків та місцевого населення. Франківці працювали без вихідних, що дозволило їм зібрати додатково у фонд оборони 200 тис. руб». Марія Шульга виступила 31 раз, поступившись лише Ользі Решетник (33 виступи).^[1]

Брала участь у записах радіовистав для Фонду українського радіо.^[2]

Разом з чоловіком Євгеном Коханенком (одним з фундаторів Театру ім. І. Франка) і сином Тосіком жила в акторському будинку по вулиці Ольгинській, 2/1, кв. № 10.

Ролі в театрі

• 1933 — «Суд» В. Киршона
• 1934 — «Лісова пісня» Лесі Українки — Русалка водяна
• 1952 — «Не називаючи прізвищ» В. Минка — домробітниця Поля

Ролі в кіно

• 1972 — «Довга дорога в короткий день» — мати Нерчіна
• 1967 — «Не судилось» (фільм-вистава) — Горпина Дзвонариха, мати Катрі
• 1966 — «Безталанна» (фільм-вистава) — Явдоха^[3]
• 1962 — «Свіччинє весілля» (фільм-вистава) — Ульріка, служниця^[4]