Шульгина Любов Миколаївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Устимович.

Любов Миколаївна Шульгина, до шлюбу Устимович (1865, Холмщина — 1945) — українська громадська і культурна діячка, дружина історика і педагога Якова Шульгина.

Шульгина Любов Миколаївна
Народилася	1865
Померла	1945
Діяльність	громадська активістка
Alma mater	Київські вищі жіночі курси
У шлюбі з	Шульгин Яків Миколайович
Діти	Шульгина-Іщук Надія

Життєпис

Родом з Холмщини, походила з давнього козацько-старшинського роду, пряма нащадка гетьмана Павла Полуботка (непряма — гетьмана Данила Апостола).

Закінчила Київські вищі жіночі курси, історико-філологічні факультети у Києві та Москві; учителювала на Полтавщині та Києві (вела молодший підготовчий клас у Першій українській гімназії ім. Т. Г. Шевченка, була активна в Київській Громаді. 1914 року Шульгина разом зі своєю дочкою Надією співорганізаторка клубу «Родина» у Києві, що опікувався пораненими українськими вояками, згодом Товариства допомоги жертвам війни (офіційна назва — «Товариство допомоги населенню півдня Росії, що постраждало від воєнних дій»), яке допомагало звільненню військовополонених галичан^[1].

1944 року після звільнення Рівного від нацистської окупації родина Шульгиних-Іщуків емігрувала до Німеччини, де перебували у таборах для біженців. Померла у 1945 році під час перебування в Саксонії, окупованій радянськими військами.