Шумейко Григорій Григорович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шумейко.

Григо́рій Григо́рович Шуме́йко (рос. Григорий Григорьевич Шумейко; 12 грудня 1923, Стерлітамак — 1 травня 1977, Київ) — радянський офіцер, Герой СРСР, у роки німецько-радянської війни командир взводу 50-ї гвардійської танкової бригади 9-го гвардійського танкового корпусу 2-ї гвардійської танкової армії 1-го Білоруського фронту, гвардії лейтенант.

Шумейко Григорій Григорович
рос. Григорий Григорьевич Шумейко
Народження	12 грудня 1923(1923-12-12)  Стерлітамак, Стерлітамацький кантон, Башкирська АРСР, РСФРР, СРСР
Смерть	1 травня 1977(1977-05-01) (53 роки)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Рід військ	танкові війська
Освіта	Військова академія імені М. В. Фрунзе
Роки служби	1941–1977
Заклад	Київське вище танкове інженерне училище
Партія	КПРС
Звання	Полковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 12 грудня 1923 року в Стерлітамаку Башкирії в селянській сім'ї. Росіянин. Член ВКП(б) з 1944 року. Закінчив вісім класів школи. Жив у Краснодарському краї, в селищі Кубані Гулькевицького району.

У жовтні 1941 року призваний в ряди Червоної армії. У боях німецько-радянської війни з листопада 1942 року. У 1944 році закінчив Сталінградське танкове училище. Воював на 1-му Білоруському фронті.

Відзначився при звільненні Польщі. 18 січня 1945 року в районі Плоцька на чолі групи з п'яти танків Шумейко був направлений в тил противника для розвідки і захоплення переправ через річку Віслу. Опинившись у вогняному мішку, танкісти зайняли кругову оборону і в дводенному бою розстріляли три протитанкові батареї противника, після чого покинули підбиті машини і вийшли з оточення.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 лютого 1945 року Шумейко отримав звання Героя СРСР із врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5925).

Після війни продовжив службу в Радянській армії. У 1945 році закінчив Ленінградську вищу офіцерську школу, в 1966 році — Військову академію імені Михайла Фрунзе. Був начальником кафедри і факультету Київського вищого танкового інженерного училища.

Надгробок Шумейка на Лук'янівському військовому цвинтарі

Помер 1 травня 1977 року. Похований в Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди, пам'ять

Нагороджений орденом Леніна, орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» 3-го ступеня, медалями.

В селищі Кубань встановлене погруддя Героя.

Література

• Герои Советского союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988 (рос.);
• Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.(рос.)