Шумляни

Шумля́ни — село в Україні, у Саранчуківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на південному заході району. До 2020 року центр однойменної сільської ради Підгаєцького району. До Шумлян приєднано хутори Діброва і Залісся. До 1990 року належало до Бережанського району.

село Шумляни
Церква Святих Мучеників Бориса і Гліба Церква Святих Мучеників Бориса і Гліба
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Саранчуківська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA61040410190044297
Основні дані
Засноване	1400
Населення	1 196
Територія	22.006 км²
Густота населення	54.35 осіб/км²
Поштовий індекс	48031
Телефонний код	+380 3542
Географічні дані
Географічні координати	49°16′55″ пн. ш. 24°52′44″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	318 м
Водойми	Бибелка
Відстань до районного центру	22 км
Найближча залізнична станція	Червоне
Відстань до залізничної станції	14 км
Місцева влада
Адреса ради	47533, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Саранчуки, вул Личакова, буд 18
Карта
Шумляни
Шумляни
Мапа
Шумляни у Вікісховищі

Населення — 1167 осіб (2007).

Історія

Мапа з позначенням села Шумляни

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки періоду енеоліту-бронзи.

Перша писемна згадка — 1435^[1]. Йосиф Гаврило Шептицький (1806—1855), член Галицького станового сейму, син Яна Баптиста Шептицького (1770—1831, доктор прав, цісарський підкоморій)^[2], стрийко Івана Кантія Шептицького (1836—1912)^[3], батька Митрополита УГКЦ Андрея Шептицького^[4], після смерті батька спільно з братом Петром Павлом Леопольдом (1808—1843) успадкував рівними частинами маєток в селах Костільники (Станіславський округ), Прилбичі, Тулковичі, Ганьковичі (Перемиський округ). Після того, як брат сплатив Й. Г. Шептицькому вартість його частини маєтку, останній 10 березня 1835 купив в Олександри Шумлянської, удови Онуфрія Шумлянського, маєток у Великих Шумлянах в Бережанському окрузі, де й почав мешкати та називатися «паном на Шумлянах»^[2].

У 1916 році тут перебував штаб 20-ї турецької піхотної дивізії^[5].

Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Рідна школа» й інші, кооператива.

У часи радянської окупації, с. Шумляни було активним майданчиком діяльності ОУН та УПА, зокрема у Шумлянах діяв один з членів легіону Нахтігаль, районний комендант СБ ОУН - Остап Калиній (Загинув в бою з НКВД у криївці. Похований на сільському цвинтарі). У Шумлянах діяла одна з найбільших місцевих підпільних друкарень. В селі було знайдено кілька криївок УПА. На території села проводились бої відділів УПА з НКВД.^[6]

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Саранчуківської сільської громади^[7].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бережанського району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району^[8].

Пам'ятки

Пам'ятник Тарасові Шевченку

• церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701, дерев'яна, з дерев'яною дзвіницею 1782, ПЦУ)
• церква Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого (1993, мурована, ПЦУ),
• 3 каплички, «фіґура» Матері Божої (1924).

При захопленні села в 1944 р. загинуло 32 радянські воїни. Вони були поховані у братській могилі серед поля. У 1977 р. їх останки перенесли в центр села. На могилі встановлено пам'ятник. На двох стелах, де нанесені прізвища полеглих радянських воїнів, занесено ще 41 прізвище полеглих у Другій світовій війні^[9].

Встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини, Борцям за волю України (1990), на честь 1000-ліття хрещення Русі, до 47-ї річниці останнього бою УПА з частинами НКДБ (2007).

На схід від села розташована геологічна пам'ятка природи місцевого значення — Шумлянські карстові лійки, а в урочищі «Рудники» — Рудницька бучина.

Пам'ятник Т. Шевченку

Щойновиявлена пам'ятка монументального мистецтва. Розташований біля бібліотеки.

Встановлений 1990 р. за ініціативою товариства «Просвіта». Автор – О. Петришин.

Погруддя – карбована мідь, постамент – камінь.

Погруддя – 1,5 м, постамент – 2,3 м.^[10][11]

Відомі люди

Народилися

• Остап Калиній — український військовик, вояк легіону Нахтігаль, Української Повстанської Армії, референт районної СБ ОУН.
• Марія Пальчак - учасниця протирадянського підпілля, учасниця останнього бою підпілля ОУН^[12].

Померли

• Юхнович Іван-(«Кок») — сотенний УПА, командир сотні «Лісовики» ВО-3 «Лисоня». Загинув поблизу села.

Соціальна сфера

Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ст., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торгові заклади.

Галерея

• 
  Вигляд на село з пагорба
• 
  Церква Святих Мучеників Бориса і Гліба (1701 р.)
• 
  Костел
• 
  Автобусна зупинка