Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Шумов Павло Васильович

кримський живописець З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Павло Васильович Шумов (нар. 6 жовтня 1964, Ялта) — український та російський художник; член Національної спілки художників України з 2002 року[1], Міжнародного мистецького фонду з 2005 року, Спілки художників Росії з 2014 року та Міжнародної асоціації мистецтв AIAP UNESCO[2].

Remove ads

Життєпис

Народився 6 жовтня 1964 року в місті Ялті (нині Автономна Республіка Крим, Україна). У 1978 році закінчив Ялтинську художню школу імені Федора Васильєва; у 1982 році — Художнє училище імені Бориса Йогансона при Інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна в Ленінграді[2].

Живе та працює в Ялті[2].

Творчість

Узагальнити
Перспектива

Працює в галузях станкового живопису (пише пейзажі, в тому числі морські, натюрморти, портрети) і станкової графіки. Серед робіт[3]:

  • «Клаундія» (1995);
  • «Світанок» (1996);
  • «Прикарпаття» (1996);
  • «Володимирський собор у Херсонесі. Сутінки» (1998);
  • «Біля зруйнованого храму» (1998);
  • «Осінь у Коктебелі» (2004);
  • «Ранок у Гурзуфі» (2004);
  • «Весна» (2004);
  • «У ялтинському порту» (2004);
  • «Натюрморт із черешнею» (2004);
  • «Натюрморт із самоваром» (2005);
  • «Мис Мартьян. Початок літа» (2005);
  • «Березень» (2005);
  • «Літній вечір» (2005);
  • «Ярослав» (2005);
  • «Південна ніч» (2005);
  • «Ранок» (2005);
  • «Сонячний день» (2005);
  • «Камені» (2005);
  • «Золота троянда» (2005);
  • «Дівчина з абрикосами» (2005);
  • «Весна в Краснокам'янці» (2005);
  • «Тюльпани» (2005);
  • «Гурзуф. Літній вечір» (2005);
  • «Перед світанком» (2005);
  • «Після танцю» (2005);
  • «Сонячний день» (2005);
  • «Південна ніч» (2006);
  • «Осінній полудень» (2006);
  • «Натюрморт «Осіння ніч»» (2006);
  • «На батьківщині Рєпіна. Чугуїв» (2006);
  • «Полудень у Коктебелі» (2006);
  • «Полудень у Стрілецькій бухті» (2006);
  • «Після грози» (2006);
  • «Осінній день» (2006);
  • «Будиночок у горах» (2006);
  • «Вечір у Севастополі» (2006);
  • «До вечора» (2006);
  • «Осіннє сонце» (2007);
  • «Літній вечір» (2007);
  • «Срібний ранок» (2007);
  • «Вечірній променад. Егле» (2007);
  • «Перше цвітіння» (2008);
  • «Осінь на винограднику» (2008);
  • «Ню» (2008);
  • «Дівчина з віялом» (2008);
  • «Теплий вечір» (2009);
  • «Келих бордо» (2009);
  • «Весняний ранок у Гурзуфі» (2009);
  • «Початок весни» (2010);
  • «Вечір» (2010).

Брав участь у численних міжнародних мистецьких виставках, пленерах, аукціонах в Україні, Росії, Польщі, Німеччині, Англії, Бельгії, Литві, Кіпрі, Чорногорії, Сполучених Штатах Америки[2].

Роботи художника знаходяться у Лівадійському палаці, Львівській державній картинній галереї, Сімферопольському художньому музеї, Севастопольському художньому музеї імені Михайла Крошицького, Музеї Іллі Рєпіна у Чугуєві; у численних приватних колекціях, зокрема Володимира Путіна, Леоніда Кучми, Лі Пена та інших[2].

Remove ads

Відзнаки

  • Медаль «За майстерність» і почесний диплом Міжнародного фонду «Культурне надбання» (2010, Санкт-Петербург; за особливі досягнення в образотворчому мистецтві та збереження традицій кримської школи живопису)[1];
  • Почесна грамота Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим (2011; за значний особистий внесок у соціально-економічний і культурний розвиток АР Крим, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм)[1];
  • Заслужений художник Республіки Крим[2].

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads