Щелепно-лицева хірургія

Щелепно-лицьова хірургія — спеціалізується на лікування запальних процесів, травматичних пошкоджень та косметологічних вад обличчя. Є розділом хірургії.

Щелепно-лицеві хірурги виконують операцію на борту USS Kitty Hawk (CV 63).

Підрозділом ЩЛХ є Хірургічна стоматологія де практикується втручання на тканинах в ротовій порожнині.

Обличчя людини — це її візитна картка у суспільстві. Лице необхідне для розмови та харчування. Майже кожен з нас мав хоч якусь травму обличчя в житті або знає того, хто мав таку. Зазвичай травма виникає унаслідок нещасних випадків у побуті чи виробництві, під час занять спортом, дорожньо-транспортної пригоди та побутових конфліктів.

Однією з найпоширеніших серйозних травм обличчя є перелом кісток лицевого скелета. Перелом може бути нижньої щелепи, верхної щелепи, піднебіння, вилицевої кістки, вилицевої дуги, орбіти окремо чи в комбінації цих кісток. Травми кісток обличчя можуть порушити здатність розмовляти, ковтати, пережовувати, погіршують зір та можливість дихати.

Історія розвитку щелепно-лицевої хірургії в Україні

Короткий опис

Щелепно-лицьова хірургія є міжнародно визнаною хірургічної спеціальністю. У деяких країнах, включаючи США, є розділом стоматології; в інших, включаючи Велику Британію, є розділом медицини.

Хірургічні процедури

• Корекція вроджених деформацій;
• Корекція порушень прикусу;
• Лікування запальних захворювань м'яких тканин обличчя і шиї;
• Лікування запальних захворювань щелеп;
• Лікування флегмон обличчя і шиї;
• Операції з усунення наслідків травм;
• Естетична хірургія обличчя і шиї.

Спеціальність у різних країнах

У країнах, таких як Велика Британія та більшість держав Європи, щелепно-лицева хірургія визнається медичною спеціальністю, для якої обов'язковим є диплом лікаря та додатково диплом стоматолога^[1][2][3].

У Великій Британії спеціальність контролюється Королівським коледжем хірургів Англії та Единбурга^[1]. Сертифікація проводиться через Intercollegiate Board (JCIE), так само як у пластичній хірургії, отоларингології, загальній, ортопедичній, дитячій, нейрохірургії та кардіоторакальній хірургії. Завершується підготовка складанням іспиту FRCS (Fellowship of the Royal College of Surgeons)^[4].

У ЄС спеціальність регламентована Директивою 2005/36/ЄС (оновленою 2021 року)^[5]. У деяких країнах (наприклад, Польща) підготовка історично базується на стоматологічному дипломі^[6], тоді як у Норвегії та Швеції останнім часом перехід здійснено на медичний диплом як основну вимогу^[7].

У США щелепно-лицева хірургія формально визначається як стоматологічна спеціальність. Для вступу в резидентуру обов'язковим є диплом стоматолога, тоді як медичний диплом може здобуватися додатково під час навчання^[8]. Сертифікацію проводить American Board of Oral and Maxillofacial Surgery (ABOMS)^[9]. Спеціальність входить до числа хірургічних спеціальностей, визнаних Американською колегією хірургів, а лікарі можуть отримати звання «FACS» (Fellow, American College of Surgeons)^[10].

Головною професійною організацією є Американська асоціація щелепно-лицьових хірургів (American Association of Oral and Maxillofacial Surgeons (AAOMS)), яка об'єднує близько 9 000 лікарів у США і видає науковий журнал Journal of Oral and Maxillofacial Surgery^[11].

Відомі щелепно-лицьові хірурги

• Бернард Девошель — французький щелепно-лицьовий хірург Амьенского Університетського госпіталю, який в листопаді 2005 року успішно здійснив першутрансплантацію обличчя для Ізабель Дінор.
• Люк Чіканна ^[en] — французький щелепно-лицьовий хірург, який реконструював обличчя Тревора Ріса-Джонса ^[en] , який отримав пошкодження при ударі під час автокатастрофи, де загинула принцеса Діана.