Щербачов Володимир Володимирович

Володимир Володимирович Щербачов (24 січня 1889, 25 січня 1889 або 26 січня 1889^[4], Варшава — 5 березня 1952, Ленінград) — радянський композитор і музичний педагог.

Щербачов Володимир Володимирович
рос. Владимир Щербачёв
Основна інформація
Дата народження	12 (24) січня 1887
Місце народження	Варшава, Російська імперія[1]
Дата смерті	5 березня 1952(1952-03-05)[1][2][3] (65 років)
Місце смерті	Ленінград, РРФСР, СРСР[1]
Поховання	Літераторські мостки
Громадянство	СРСР  Російська імперія
Професії	композитор
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Відомі учні	Вано Мураделі
Інструменти	фортепіано
Жанри	опера
Magnum opus	Q2862476?
Членство	Спілка композиторів СРСР
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова і Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі
Нагороди

Біографія

Володимир Володимирович Щербачов народився 24 січня в Варшаві (нині Польща)^[5]. У 1906 - 1910 роках навчався на юридичному та історико- філологічному факультетах Петербурзького університету, потім в Петербурзькій консерваторії до 1914 року по класу композиції у М. О. Штейнберга. Одночасно Щербачов працював піаністом-концертмейстером у Дягілєвській антрепризі^[6]. У той же час брав уроки у І. А. Бровки (фортепіано), В. П. Калафаті (Гармонія), Н. Н. Черепніна (читання партитури).

Могила Щербачова на Літераторських містках в Санкт-Петербурзі.

У 1914—1917 роках мобілізований, служив в тилових частинах, в 1918—1920 роках був завідувачем музичною частиною Пересувного театру, в 1918—1923 роках — завідувачем музичним відділом Наркомпросу. У 1921—1925 роках Щербачов був науковим співробітником РІІІ . У 1923—1931 і 1944—1948 роках був викладачем композиції та професором ЛГК імені Н. А. Римського-Корсакова^[4].

У 1931—1932 роках був професором Тбіліської консерваторії. Серед учнів Щербачова — В. В. Волошинов, Ю. В. Кочуров, Е. А. Мравінський , Б. А. Арапов, В. М. Богданов-Березовський, Р. К. Габічвадзе, В. Р. Гокієлі, В. В. Желобінскій, А. С. животів, А. Д. Каменський, Г. В. Кіладзе, Г. Н. Попов, В. В. Пушков^[7], І. І. Туск , М. І. Чулакі.

Щербачов був головою СК РРФСР (1935 - 1937, 1944—1946)^[4]. Помер 5 березня 1952 року в Ленінграді. Похований на Літераторських містках Волковського цвинтаря.

Творчість

Творчість Щербачова дуже різноманітна за жанрами. Серед його творів — опера «Анна Колосова», музична комедія «Тютюновий капітан», твори для оркестру, для фортепіано, музика для спектаклів і фільмів. Планував написати оперу про Івана Грозного, але цей задум залишився нездійсненим^[6]. Провідною темою його творчості була тема сучасности, яка відображена в його симфоніях.

Його 5 симфоній були популярними. Також популярністю користувалася сюїта «Гроза» з музики, написаної до однойменного фільму. Він же автор музики до фільму «Петро Перший» (1937) .

Твори

• Опера «Анна Колосова»
• Музична комедія «Тютюновий капітан» (1942 [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.])

Симфонії:

• 1-ша, одночастинна (1913)
• 2-га, з солістами і хором (1926)
• 3-тя, Симфонія-сюїта (1935)
• 4-та, «Ижорская», з солістами і хором
• 5-та, «Російська» (1948)

Твори для оркестру:

• Симфонічні картини Вега (1910)
• Казка (1912)
• Хода (1912)
• 2 сюїти

Твори для фортепіано:

• 2 сонати (1911, 1914)
• Сюїти:
• «Несподівана радість» (1913)
• «Вигадки» (1921)
• «Інвенція» (1926)

та ін.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (1943)
• медаль