Орден Андрія Первозванного

Орден святого апостола Андрія Первозванного — нагорода і орденська корпорація Московського царства, а з 1721 року — Російської імперії, заснована Петром I в 1698 році.

Правила одягання ордена

Це стаття про орден Російської імперії. Про державну нагороду Російської Федерації див.: Орден Святого апостола Андрія Первозванного (Російська Федерація).

Орден святого апостола Андрія Первозванного Орден Святого апостола Андрея Первозванного
Девіз	«За віру і вірність»
Країна	Російська імперія
Тип	орден
Статус	Вручається як династична нагорода дому Романових.
На честь:	Андрій Первозваний
Нагородження
Засновано:	1698 рік
Перше:	Головін Федір Олексійович
Нагороджено:	близько 870 осіб
Нагороджені:
Категорія:Кавалери ордена Андрія Первозванного  (586)
Черговість
Орден Андрія Первозванного у Вікісховищі

Як нагорода посідав найвищу сходинку в системі російських нагород. Мав знак ордена, який носився на широкій блакитній стрічці через праве плече, а в урочистих випадках — на орденському ланцюгу на грудях, а також зірку ордена. Девіз — «За віру і вірність». Нагороджені орденом іменувалися кавалерами ордена (корпорації) Андрія Первозванного. Одночасно кавалерами ордена серед російських підданих могли бути не більше 12 осіб, а разом з іноземцями їх кількість не повинна перевищувати 24 особи. Статут Ордена Андрія Первозванного офіційно затверджено імператором Павлом I 5 квітня 1797 року.

Першим кавалером ордена став Ф. Головін — адмірал російського флоту. Другим кавалером ордена був гетьман Лівобережної України Іван Мазепа. Після звістки про перехід Мазепи на бік Карла XII за наказом Петра I здійснено символічне позбавлення орденських відзнак манекена, що зображав Мазепу.

Від 1699 до 1916 року орденом Андрія Первозванного нагороджено близько 870 осіб. Серед них — відомі полководці та державні діячі П. Багратіон, М. Кутузов, Г. Потьомкін, П. Румянцев-Задунайський, О. Суворов, Наполеон I, принц В.-А. Ангальт-Бернбург, герцог А. Веллінгтон та інші.

Від 1740 року орденом Андрія Первозванного нагороджувалися всі новонароджені немовлята чоловічої статі в імператорській династії. Від 18 століття нагороджений орденом Андрія Первозванного автоматично ставав кавалером ордена Олександра Невського, орденів Білого Орла, Анни І-го ступеня, Станіслава І-го ступеня та отримував відзнаки цих орденів.

Ордену належав собор святого Андрія Первозванного у Санкт-Петербурзі. Свято ордена Андрія Первозванного — 30 листопада.

У дореволюційній Росії знаки ордена Андрія Первозванного стали частиною військової символіки. Після Лютневої революції 1917 року Тимчасовий уряд залишив орден Андрія Первозванного у системі нагород Росії, але нагородження ним з 1917 року не відбувалося.

Джерела

• Бузало В. Й. Андрія Первозванного орден // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
• Исторический. очерк российских орденов и сборник основных орденских статутов. — СПб., 1891. (рос.)
• Русские награды XVIII — начала XX в. — М., 1977. (рос.)