Югославський національний рух

Югославський національний рух (сербохорв. Jugoslavenski narodni pokret, серб. кир.: Југословенски народни покрет), також відомий як Об'єднана бойова організація праці (сербохорв. Združena borbena organizacija rada / серб. кир.: Здружена борбена организација рада), або Збор (сербохорв. Zbor^[17]) — югославський фашистський рух, організація під керівництвом політика Димитріє Льотича.^{[18][19][20][21]} Заснована 1935 року, одержувала у міжвоєнний період значну фінансову і політичну допомогу Німеччини, брала участь у югославських парламентських виборах 1935 і 1938 років, у яких ніколи не набирала більш ніж 1% голосів виборців.

Югославський національний рух Југословенски народни покрет сербохорв. Jugoslovenski narodni pokret
Країна	Югославія
Голова партії	Димитріє Льотич
Засновник	Димитріє Льотич
Дата заснування	6 січня 1935; 90 років тому (1935-01-06)
Дата розпуску	1945; 80 років тому (1945)
Штаб-квартира	Королівство Югославія, Белград
Ідеологія	югославський фашизм[n 1] монархізм[7][8] християнський націоналізм[7][8] корпоративний етатизм[9][10] націонал-консерватизм[11]
Позиція	ультраправі
Партії-члени	різні радикальні групи[n 2]
Молодіжна організація	Бели орлови («Білі орли», з 1940)
Кількість членів	менш ніж 6 000 (оцінка 1939)[14]
Офіційний колір (кольори)	зелений      жовтий      білий
Гімн	Vojska Smene
Друкований орган	Батьківщина[15]
Військове крило	Сербський добровольчий корпус[16]

Після вторгнення держав Осі у квітні 1941 року та окупації Югославії німці відібрали з-поміж членів організації кількох осіб для включення до складу сербського маріонеткового уряду Мілана Недича. Виникло збройне крило руху — Сербський добровольчий корпус (СДК), над яким Льотич не мав контролю. Ним командував полковник Коста Мушицький. Наприкінці 1944 року Льотич і його послідовники спільно з німцями та іншими колабораціоністськими формуваннями відступили до Словенії. У березні Льотич і вождь четників Дража Михайлович домовилися про остаточний союз проти югославських партизанів. Послідовники Льотича перейшли під командування четницького командира Міодрага Дам'яновича. Наприкінці квітня 1945 р. Льотич загинув в автомобільній катастрофі. Пізніше його послідовники втекли разом із четниками в Італію. Після війни західні союзники екстрадували багатьох назад у Югославію, де їх стратили та поховали у братських могилах. Ті, кого не видали, емігрували в західні країни, створюючи емігрантські організації, які мали намір просувати політичну програму «Збору».

Виноски

1. Є чимала кількість джерел, які називають «Збор» фашистською організацією,^[1][2][3][4] а також значна кількість джерел, які описують ватажка «Збору» Димитріє Льотича як фашиста.^[5][6]
2. Збор було створено злиттям трьох фашистських рухів: Югославської акції з Загреба,^[12] Асоціації борців Югославії з Любляни,^[13] та «Пробудження» (Buđenje) з Петровграда.