Юзеф Полховський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Полховський.

Ю́зеф Полхо́вський (пол. Józef Połchowski; нар. бл. 1865 — пом. 1935) — гродненський та подільський поміщик, адвокат.^[1][2]

Юзеф Полховський Józef Połchowski
Країна:	Російська імперія

Біографія

Палац Полховських в Софіївці.

Походив з поміщиків Гродненської губернії, де володів кількома селами.^[3] Невідомо чи належав до шляхетського роду Полховських гербу Юноша, але це імовірно з огляду на те що деякі представники роду легітимувались саме там. А сам він послуговувався тим самим гербом.^[4][5]

Був одружений з Марією, донькою землевласника Юзефа Ребіндера. Останній придбав село Софіївка (нині в Калинівській міській громаді Вінницької області) в Копчинських, яке згодом перейшло у власність подружжя Полховських. У 1900 році вони збудували там палац у стилі надвіслянської, або ж мазовецької, цегляної готики.^[6][7]

Будівля мала чотирикутну двоповерхову вежу та контрфорси. Внутрішнє оздоблення палацу нагадувало інтер'єри бельгійського Брюгге. Для прикрашання залів спеціально замовляли готичні меблі, твори декоративно-ужиткового мистецтва та посуд, що привозили з різних країн Європи. В особистому кабінеті Юзефа Полховського стояли венеційські меблі, стіни прикрашали італійські гравюри, а серед цінних речей виділялися вироби зі срібла та бронзи. Значне місце займала бібліотека зі стародруків та рідкісних книжок, які господар збирав під час подорожей Європою. У картинній галереї маєтку зберігалися полотна відомих художників — поляка Юзефа Зіммлера та німця Франца Вінтерхальтера. До сьогодні відомий лише один знімок, який відтворює вигляд інтер'єрів.

Довкола резиденції заклали парк з рідкісними видами рослин, серед яких особливе місце займали японські троянди. Сад при палаці мав плодоносні дерева — вишні, черешні та яблуні понад десяти сортів. Також поруч із палацом були облаштовані господарські споруди, зокрема велика стайня для коней арабської та англо-арабської порід, у якій утримувалося 32 тварини. Окремою особливістю маєтку стали верблюди, яких Полховські використовували у господарських потребах.^[8][9]

Крім обов'язків по маєтку, займався адвокатською практикою. Деякий час мешкав в Києві, де входив до польського товариства Polonia. Крім того входив до складу Татрівського товариства (пол. Towarzystwo Tatrzańskie), а в лютому 1912 р. разом з родиною був гостем в готелі Stamary в Закопаному. Після революції родина осіла в Варшаві.^[10][5][11]

Під час Другої світової війни палац разом із парком та господарськими спорудами були повністю знищені.^[12]

Родина

Мав доньку Софію (нар. 1902, Київ — пом. 1922, Варшава), ученицю школи образотворчих мистецтв в Варшаві.^[13]