Григорович Юрій Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Григорович.

Григорович Юрій Миколайович (2 січня 1927, Ленінград — 19 травня 2025^[6]) — радянський та російський артист балету, балетмейстер, Народний артист СРСР (1973), професор (1973), Герой Соціалістичної Праці (1986), Лауреат Державної премії СРСР (1985). Від 1996 року керував Краснодарським театром балету.

Григорович Юрій Миколайович
рос. Юрий Николаевич Григорович
Народився	2 січня 1927(1927-01-02)[1]  Ленінград, РСФРР, СРСР
Помер	19 травня 2025(2025-05-19)[2] (98 років)  Москва, Росія
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР  Росія[3]
Діяльність	хореограф, танцюрист, музичний педагог, балетмейстер, артист балету, кінорежисер, сценарист, балетний педагог, публіцист
Галузь	балет[4] і хореографія[4]
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва і Академія російського балету імені А. Я. Ваганової
Знання мов	російська[5]
Заклад	Маріїнський театр
Роки активності	1946 — 2025
У шлюбі з	Безсмертнова Наталія Ігорівна
Нагороди	Державна премія Узбецької РСР імені Хамзиd урядові нагороди Російської Федераціїd
IMDb	ID 0341915
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився у сім'ї службовця Миколи Євгеновича Григоровича і Клавдії Альфредівни Григорович. Закінчив Ленінградське хореографічне училище, займався у Бориса Шаврова та Олексія Писарєва.

Складати танці почав ще в юнацькому віці в балетній студії Ленінградського Будинку культури ім. Горького. Ставив спектаклі в різних колективах, танці в операх, у драмтеатрі. По закінченню училища у 1946 році був прийнятий до трупи Державного академічного театру опери та балету ім. Сергія Кірова солістом та пропрацював у театрі 18 років до 1961-го.

Мстислав Ростропович, Джордж Баланчин та Юрій Григорович, фото 1972 року

В Кіровському театрі отримав першу велику постановку танців в опері «Садко». Від 1961 до 1964 — балетмейстер у Театрі ім. Кірова. 1957 — «Кам'яна квітка» (Сергій Прокоф'єв). 1961 — «Легенда про любов» (Аріф Меліков).

У 1964-1995 роках — головний балетмейстер Большого театру — час найвищого художнього розквіту трупи, завоювання світового визнання та авторитету. «Большой балет» здійснив близько ста тріумфальних міжнародних турне, закріпивши лідерство російської класичної школи балету.

Юрій Григорович — автор принципово нових балетних проектів у Римському Колізеї, Лондонському Королівський Альберт Холл, античних театрах Греції, на площі Сан-Марко у Венеції. Автор церемонії відкриття та закриття Олімпійських ігор 1980 (режисер-постановник — Туманов Йосип Михайлович та головний режисер спортивної частини сценаріїв Б. М. Петров).

Юрій Григорович — беззмінний керівник журі Міжнародного конкурсу артистів балету в Москві, Міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря в Києві, Міжнародного юнацького конкурсу класичного танцю «Фуате Артека», неодноразово очолював журі конкурсів у Болгарії (Варна), Фінляндії, США, Швейцарії, Японії.

Дружина Юрія Григоровича — Безсмертнова Наталія Ігорівна, балерина, Народна артистка СРСР, солістка Большого театру в Москві.

Твори

• Ванслов В., Григорович Ю. Большой балет. — М.: Планета, 1981. — 272 с. — 20 000 экз.
• Григорович Ю. Об авторе этой книги // Ю. И. Слонимский. Семь балетных историй. — Л., 1967. — С. 256. — 10 000 экз.
• Григорович Ю. Дебют балерины/Правда.—1968.—1 февраля
• Григорович Ю. Фёдор Лопухов/Театр.—1968.—№ 7
• Григорович Ю. Служение балету // Советская культура: газета. — М., 1972. — № 16 декабря.
• Григорович Ю. Новые горизонты балетоведения/Театр.—1973.—№ 7
• Григорович Ю. Владимир Васильев/Советский артист.—1973.—12 октября
• Григорович Ю. Традиции и новаторство // Музыка и хореография современного балета. — Л.: Музыка, 1974. — С. 7—15. — 293 с. — 8675 экз.
• Григорович Ю. Наследовать и развивать/Советская культура.—1976.—26 мая
• Григорович Ю. Театр Вирсаладзе/Советский балет.—1982.—№ 4
• Григорович Ю. Мир яркий и праздничный/Искусство.—1984.—31 января

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (1986)
• Орден святого апостола Андрія Первозванного (26 січня 2017)^[7]
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня (27 липня 2007) -за видатний внесок у розвиток вітчизняного і світового хореографічного мистецтва, багаторічну творчу діяльність^[8]
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня (27 квітня 2002) -за видатний внесок у розвиток хореографічного мистецтва^[9]
• Орден Леніна
• Медаль «Герой праці Кубані» (Краснодарський край)
• Орден Дружби (Казахстан)
• Ленінська премія
• Державна премія СРСР
• Народний артист СРСР