Юрій Іванович Зенович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Зенович.

Юрій Зенович (*бл. 1450 — після 1516) — державний та військовий діяч, урядник, дипломат Великого князівства Литовського.

Юрій Зенович
Народився	бл. 1450
Помер	після 1516
Підданство	Велике князівство Литовське
Посада	намісник (воєвода) Смоленський
Термін	1507—1508 роки
Попередник	Станіслав Кішка
Наступник	Юрій Сологуб
Конфесія	православ'я
Рід	Зеновичі
Батько	Іван Зенович
У шлюбі з	Остиковічівна
Діти	4 сини
Герб

Життєпис

Походив з заможного сербсько-білоруського роду Зеновичів гербу Деспот. Син Івана Зеновича. Народився близько 1450 року. Отримав у спадок від батька села Сморгонь, Постави, Глибоке, Чурльон, Вишневе. Одружився з представницею роду Остиковичів.

У 1495 році призначається намісником браславським. Того ж року разом з Миколою Радзивіллом, воєводою віленським, очолив литовське посольство, що привезло з Москви наречену великого князя Олександра Ягеллончика — Олену Московську. У 1498 році Зенович отримав від Олександра Ягеллончика підтвердження, видане ще Казимиром IV, на право користування земельними ділянками браславських міщан Вайточки, Ганки, Ганучевича і Богдана, де встиг побудувати собі на тому місці «двір».

Брав участь у війні з великим князівством Московським у 1500—1502 роках. У 1503 році був в складі литовського посольства в Москві щодо укладання нової мирної угоди.

У 1507 році призначено намісником (воєводою) Смоленським. Перебував на посаді до 1508 року. У 1514 році призначається намісником (старостою) Могильовським. Разом з місцевою шляхтою організовував оборону міст від московських військ (в цей час тривала нова війна з великим князівством Московським). У 1516 році отримує посаду маршалка господарського. Подальша доля невідома. До 1522 вже помер.

Родина

• Миколай (д/н—після 1499), загинув в московському полоні
• Юрій
• Михайло
• Іван

Джерела

• Насевіч В. Л. Зяновічы (белор.) // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 1998. — Т. 7: Застаўка — Кантата. — С. 134. — ISBN 985-11-0130-3.
• Чагадаева С. М. Смаргонь і яе уладары (белор.) // Памяць: Гісторыка-дакументальная хроніка Смаргонскага раёна / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш.. — Мінск: БелЭн, 2004. — С. 53—54.