Гольшанський Юрій Олександрович

Юрій Гольшанський герба Гіпоцентавр (пом. в березні 1511^[1][2]) — середульший син литовсько-руського князя, віленського каштеляна Олександра Юрійовича Гольшанського від Софії Олехнівни Судимонтович, мав братів Януша і Павла й декількох сестер.

Уперше віднаходиться у грамоті вел. кн. Олександра Ягеллончика од 16 квітня 1502 року як член пани-ради^[3], опісля зринає на урядах намісника білицького^[be] (з осені, а достоту з грудня 1504^[4]) і крайчого господарського (1507–10). Також подибується у надвірній хоругві Сигізмунда I, якому служив 8-а кіньми (8 липня — 20 жовтня 1506)^[5]. Підтримав Мельницьку унію (1501)^[6].

24 жовтня 1508 Ю. Гольшанського настановили воєводою київським з щорічною платнею розміром 300 коп грошей «для успоможенья»^[7]. Наступного року, як член пани-ради, Юрій Олександрович виступив свідком двох привілеїв господаря: один для Яна Заберезинського, а другий — київським домініканцям^[8].

Див. також

• Семен Гольшанський