Коїке Юріко

Юріко Коїке (яп. 小池 百合子, Коіке Юріко; нар. 15 липня 1952(1952-07-15)^[2] (73 роки) , Ашія ) — губернаторка Токіо та японська політикиня.

Юріко Коіке
яп. 小池 百合子
Псевдо	Юріко Коїке
Народилася	15 липня 1952(1952-07-15) (73 роки) Асія, Японія
Громадянство	Японія
Національність	японка
Діяльність	політична діячка
Alma mater	Каїрський університет, Університет Квансей Ґакуінd і Американський університет у Каїріd
Знання мов	японська і арабська
Посада	міністр оборони Японії[d], член Палати представників Японії[d], член Палати радників Японіїd, губернатор Токіоd[1] і міністр навколишнього середовища Японіїd
Партія	Ліберально-демократична партія Японії (4 липня 2017)
Батько	Yujiro Koiked
Мати	Emiko Koiked
Автограф
Нагороди	Time 100 (2017) 100 найвпливовіших жінок світу за версією Forbesd (2020)
Сайт	yuriko.or.jp
Медіафайли у Вікісховищі

Юріко вирішила висвітлити будівлю столичного уряду Токіо синьо-жовтим кольором з 28 лютого по 6 березня, щоб показати солідарність з Україною. (Фото 2 березня 2022 р.)

Вона була членом Палати радників Японії протягом одного терміну і членом Палати представників протягом восьми термінів. Вона обіймала посади міністра навколишнього середовища, міністра Окінави та Північних територій, міністра оборони, директора зі зв'язків з громадськістю Ліберально-демократичної партії, представника політичної партії «Томін перший но Кай» та представника політичної партії «Партія Надії». Член Ліберально-демократичної партії.

Вона береже і захищає людей з обмеженими можливостями, дітей та жінок. Вона цінує так званий гуманітаризм. Наприклад, у 2022 році, коли Україна зазнала великих труднощів, вона швидко вжила заходи щодо прийняття українських біженців.

Володіє японською, арабською та англійською мовами.

Біографія

Народилася в сім'ї комерсанта, батько її Юдзіро Коїке був меценатом, займався торгівлею нафтопродуктами.

У 1971 році після закінчення школи соціології Квансей Гакуін, вступила в Американський університет в Каїрі, в 1976 році Коїке здобула ступінь бакалавра в галузі соціології Каїрського університету.

З 1973 по 1987 працювала перекладачем з арабської мови та викладачем арабської мови. Вона робила значний внесок у ситуаціях, пов’язаних із ключовими арабомовними діячами.

У 1988 році вона стала ведучим новин програми ділових новин TV Tokyo «WORLD BUSINESS SATELLITE^[ja]» (вона була першою ведучою для цієї програми). В результаті вона стала широко відомою японцям. 1990 року, будучи ведучою новин, яка виконувала важливу роботу, вона здобула нагороду для жінок-мовників.

На запрошення політиків, які з’являлися в її програмі новин, вона увійшла в світ політики в 1992 році, балотувалася на виборах до Палати радників і була обрана членом Палати радників в Японії.

У 1993 році вона перейшла до Палати представників Японії, щоб балотуватися, і була знову обрана. У Палаті представників вона перемагала загалом вісім разів.

31 липня 2016 року перемогла на виборах губернатора Токіо, та стала першою жінкою на цій посаді ^[3]. Юріко з ентузіазмом працювала губернаторкою Токіо і її високо оцінили громадяни Токіо. На виборах губернатора Токіо, що відбулися 5 липня 2020 року, Юріко знову перемогла.

2022

Побачивши, як Путін вторгся в Україну в лютому 2022 року, Юріко заявила журналістам 28 лютого, що дії Путіна є нападом на демократію та міжнародну спільноту.^[4]

І Юріко вирішила з 28 лютого по 6 березня висвітлити будівлю столичного уряду Токіо синьо-жовтим кольором і надіслати українцям повідомлення про солідарність з Україною. Також, показуючи це світло всім жителям Токіо, Юріко закликала усіх жителів Токіо думати про українців.^[4]

11 березня Юріко заявила, що надасть українським біженцям безкоштовне столичне житло. На момент оголошення було підготовлено 100 одиниць. А Юрико була готова підготувати до 700 одиниць залежно від ситуації.^[5]

Для українських біженців, які прибувають до Токіо, Юріко спочатку вирішила запропонувати готель, безкоштовно на два тижні. За ці два тижні українські біженці можуть пояснити, як вони хочуть жити в Японії. Уряд Токіо надасть безкоштовне столичне житло українським біженцям, які хочуть користуватися столичним житлом. Також Юріко розглядає можливість забезпечення українських біженців освітлювальним обладнанням, кондиціонерами, їжею та одягом.^[5]