Юр'єва Ізабелла Данилівна

Ізабелла Данилівна Юр'єва (справжнє прізвище — Лівікова; нар. 26 серпня (7 вересня) 1899^[1], Ростов-на-Дону, Область Війська Донського — пом. 20 січня 2000, Москва, РСФСР) — радянська і російська естрадна співачка, виконавиця пісень та романсів (контральто). Народна артистка Російської Федерації (1992). Лауреатка Премії Президента Російської Федерації (2000, посмертно).

Юр'єва Ізабелла Данилівна
Основна інформація
Дата народження	26 серпня (7 вересня) 1899
Місце народження	Ростов-на-Дону, Область Війська Донського, Російська імперія
Дата смерті	20 січня 2000(2000-01-20) (100 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Нове Донське кладовище
Роки активності	з 1922
Громадянство	СРСР  Російська імперія  Росія  Російська СФРР
Професії	співачка
Співацький голос	контральто
Інструменти	вокал[d]
Жанри	естрада, російський міський романс, романс і Ромський романс
Псевдоніми	Юрьева
Нагороди	Премія Президента Російської Федераціїd
У шлюбі з	Q4069412?
Файли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Юр'єва.

Життєпис

Ізабелла Юр'єва народилася 26 серпня (7 вересня) 1899 року^[2] (за паспортом — 25 серпня (7 вересня) 1902)^[3] у Ростові-на-Дону в багатодітній єврейській родині. Її батько, Данило Григорович Лівіков, був майстром зі створення театральних капелюхів; мати, Софія Ісаківна, — постижоркою.^[4]

З 1920 року Ізабелла Юр'єва навчалася в Петрограді у піаніста і композитора О. В. Таскіна. Дебютний виступ відбувся 1922 року в кінотеатрі «Колізей», де Юр'єва виконала кілька пісень, у тому числі «Злиденну» Олександра Аляб'єва — П'єра-Жана Беранже. Отримала запрошення виступати в московському «Ермітажі».

Того ж року відбулася її перша гастрольна поїздка до Ростова. Крім російських романсів («Жалобно стонет ветер осенний», «Когда по целым дням…», «Только раз бывает в жизни встреча» тощо) включає до програми своїх концертів старовинні циганські пісні («Роща», «Валенки»).

У 1925 році Ізабелла Юр'єва одружилася з юристом Йосипом Аркадійовичем Епштейном (помер у 1971 році), який під творчим псевдонімом Йосип Аркад'єв став її постійним адміністратором,^[5] а також автором слів до шлягерів, які вона виконувала «Ласково взгляни», «Весенняя песенка», «Первый бал», «Твои письма», «Если помнишь, если любишь», «Если можешь — прости», «О любви и дружбе» (відповідь на пісню «Дружба», виконувану В. Козіним) та інших.^[6]

1925—1926 роки Ізабелла Юр'єва з чоловіком провели у Франції. У Парижі 17 грудня 1925 року народився син Володя. У нього був вроджений порок серця, і малюк, проживши трохи більше року, помер.

У 1929 році брала участь у вечорі циганського романсу в Колонній залі в Москві. За своєрідне виконання циганських пісень Юр'єву стали називати «білою циганкою». Постійними концертмейстерми співачки були Симон Каган, Давид Ашкеназі та Євген Рохлін, записи 1937—1941 років склали диск «Старовинні романси і пісні»^[7][8].

Фонографічний дебют співачки відбувся в 1937 через 15 років після першого виступу. У роки німецько-радянської війни бере участь у шефських концертах на Карельському і Калінінському фронтах. Особливим успіхом у солдатів користуються пісні з раннього репертуару співачки: «Саша», «Когда падают листья» (на музику Євгена Рохліна), «В старом саду», «Белая ночь».

У післявоєнний період співачка була незаслужено забута. Тільки в 1992 році вона, нарешті, була удостоєна звання народної артистки Росії, потім нагороджена орденом «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1999).

Ізабелла Данилівна Юр'єва останні роки проживала в Трьохпрудному провулку, в будинку № 8 і померла 20 січня 2000 року в Москві. Похована на Донському кладовищі.

Доля Юр'євої з деякими змінами лягла в основу роману Михайла Шишкіна «Венерине волосся».

Нагороди

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (6 вересня 1999 року) — за великі заслуги в галузі музичного мистецтва та у зв'язку зі 100-річчям з дня народження^[9]
• Почесне звання «Народна артистка Російської Федерації» (25 червня 1992 року) — за великі заслуги в галузі музичного мистецтва^[10]
• Премія Президента Російської Федерації у галузі літератури і мистецтва 1999 року (17 лютого 2000 року, посмертно)^[11]
• За заслуги у виконавському мистецтві, у червні 1996 року, перед будівлею готелю «Росія», на Площі Зірок естради була відкрита іменна зірка Ізабелли Юр'євої.