Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Юшківці (Вінницький район)

село в Оратівському районі Вінницької області України З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Ю́шківцісело в Україні, в Оратівській селищній громаді Вінницького району Вінницької області. Розташоване на обох берегах річки Юшка (притока Гірського Тікичу) за 13 км на схід від смт Оратів. Населення становить 405 осіб (станом на 1 січня 2018 р.).

Коротка інформація село Юшківці, Основні дані ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

Засноване село в середині XVI ст. як сторожовий пост на козацькому шляху, яким ходили козаки в походи. Спочатку це було укріплення (залога), обнесене земляним валом і ровом. Зачинялося воно залізними воротами. З часом навколо нього виріс хутір. Сюди прибули п’ять родин з-під Дубна і Мінська. Це були сім’ї бунтівників. Розповідають, що ці родини розселили на відстані версти одна від одної. Поселення нагадувало п’ятикутну зірку, по кутах якої знахо­дились садиби. Так були розміщені хати засновників села. Відомі навіть їхні прізвища. Це ро­дини Грабового, Халепи, Поригайла, Коваля і Ткаченка. Пізніше на території між цими сади­бами будувалося село. І нині воно має вигляд п’ятикутної зірки, якщо подивитися на нього з висоти пташиного польоту.

У давні часи це поселення мало назву Городище. Ділилося воно навпіл трясовиною. Обидві половини з’єднувала канатна дорога. Ще до цього часу збереглися назви всіх п’яти кутків та урочищ села: Гулярка, Грабівка, Кринички, Політовська гора, Штани.

Поблизу села знаходиться Висока могила. За переказами, саме звідси подавалися сигнали про наближення ворога до поселення.

У селі виявлено підземні ходи, в яких люди ховалися від ворожих набігів або добиралися ними до навколишніх лісів. Розповідають, що один з таких підземних ходів веде в село Балабанівка, що було колись великим містом. Дехто із місцевих жителів ще пам’ятає, де знаходилися входи у ці підземні лабіринти. Так, один із них знаходиться на території села, а другий - у лісовому урочищі Медведівка.

Юшківці відомі як героїчне село. Місцеві жителі брали участь у боротьбі проти іноземних загарбників і місцевих поневолювачів - польської шляхти.

Під час козацько-селянських повстань на Політовській горі знаходилися склади козацької зброї. За переказами, склади ці збудували повстанці-гайдамаки Максима Залізняка та Івана Гонти. У1735 році гайдамаки спалили всі документи юшковецького поміщика, серед яких були і списки повинностей селян.

У XVII ст. село належало графині Пржевалінській, потім вона продала його поміщику Ре- гульському. В ті часи в Юшківцях були побудовані заводи з виробництва фаянсу, фарфору, скла та цегли, котрі працювали на місцевій сировині. Село славилося своїми майстрами з виго­товлення посуду, цегли, кахлів тощо. Була в селі одна православна церква, збудована в 1738 році на місці попередньої, від якої зберігся фундамент. На початку XIX ст. села Юшківці і сусідня Сабарівка стали власністю поміщика титулярного радника С. Л. Сиротка. У кінці позаминулого століття в Юшківцях було відкрито церковно-приходську школу.

У травні 1905 року тут відбулося селянське заворушення. Селяни тривалий час не працювали на бурякових плантаціях.

Після революції 1917 року Юшківці окупували австро-німецькі війська. Разом із заможними селянами, котрі не сприйняли нову владу, та поміщиками німці стали відновлювати дорево­люційні порядки. У селі декілька разів змінювалася влада, а з 1921 тут стабілізувалася влада російських комуністів. Селяни стали безкоштовно отримали землю, проте не кожна сім’я мала можливість її обробляти. Не вистачало тягла, не вистачало і чоловічих рук: багато чоловіків загинуло в роки імперіалістичної та громадянської воєн. Окремі селяни починають об’єднуватись для спільного обробітку землі. У 1929 в селі створено комсомольську організацію, згодом 1938 першу партійну організацію[1] У 1930 року в Юшківцях утворився колгосп, якому присвоїли ім’я Т. Г. Шевченка. Тоді в селі нараховувалось близько 400 дворів, проживало понад 2000 чоловік.

У 1932 почалась колективізація, спланована конфіскація врожаю зернових та всіх інших харчових продуктів у селян представниками радянської влади впродовж Голодомору 1932—33 років безпосередньо призвела до вбивства селян голодом у мільйонних масштабах. У Юшківцях жертвами Голодомору 1932—1933 років стали за різними даними, від щонайменше 573 до понад 1000 жителів села[2][3]. Їх останки покояться у восьми могилах. На їх вшанування встановлено перший у районі пам’ятник «Жертвам голодомору 1932- 1933 р.р.»

У 1941 на землі села прийшла війна, після кровопролитних боїв наші війська змушені були відступити. Тяглися, ніби вічність, роки окупації. На початку берез­ня 1944 року надзвичайно тяжкі бої точилися за Юшківці та навколишні села, в результаті яких село було звільнене від фашистських загарбників. Шістдесят п’ять бійців Червоної Армії поховані в братській могилі на території села. З них 40 імен відомі, 25 - безіменні. З фронтів Великої Вітчизняної війни додому не повернулися 118 юшківчан. На їх честь в селі збудовано меморіальний монумент «Скорботна мати» (скульптор - І. О. Дяченко).[4]

12 червня 2020 року, відповідно розпорядження Кабінету Міністрів України № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області», село увійшло до складу Оратівської селищної громади[5].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Оратівського району, село увійшло до складу Вінницького району[6].

Remove ads

Згадування в книгах.

Юшківці, село при струмку Юшке — притоці Горського Тікича з лівого боку, в 3-х верстах вище м. Лукашівка. Жителів обох статей 1440; землі разом з Сабарівка 3802 десятини, складають власність і резиденцію поміщика титулярного радника Станіслава Леонтійовича Сирітка, колишнього судді (латинського віросповідання, 1794 року народження). У селі є стародавнє замковище. Церква Пресвятої Трійці, дерев"яна, за штатом відносилася до 5-го класу, землі мала з хутором 70 десятин, побудована у 1757 році // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква: Видавець О. В. Пшонківський, 2005. — с.268

Remove ads

Інфраструктура

Обслуговується ПЕРЕСУВНИМ відділенням поштового зв'язку, код 22652 [7]

З 10 по 25 З 1 по 9 та 26 по 31

четвер 11:30 - 15:30 четвер 11:00 - 13:45

субота 13:05 - 16:05 субота 12:05 - 13:50

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Більше інформації Мова, Кількість ...

У селі є акушерський пункт, де працює два лікаря.

Відомі люди

Галерея

Примітки

Література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads