Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ядерна енергетика Словаччини
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Словаччина має п'ять діючих атомних реакторів, із сумарною чистою потужністю 2308 МВт, а шостий з яких незабаром буде введений в дію.
ядерні електростанції у Словаччині.
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
Скасовані
В експлуатації
В стадії будівництва
Майбутні
Під тривалим відключенням
Зачинені
СкасованіУ 2018 році ядерна енергетика виробила приблизно 55% електроенергії в країні.[1] Із запуском у 2023 році додаткових двох реакторів Словаччина зараз може бути нетто-експортером ядерної електроенергії.[2]
Remove ads
Перелік реакторів
Узагальнити
Перспектива
Два реактори В-213, розроблені Атоменергопроектом і побудовані компанією Skoda на заводі Богуниці V2. Будівництво енергоблоків V2 почалося в 1976 році і введено в експлуатацію в 1984 і 1985 роках, кожен з яких забезпечує 466 МВт.[6]
У 1982 році компанія Skoda розпочала будівництво двох блоків запланованої чотириблокової атомної електростанції Моховце з використанням реакторних установок ВВЕР-440 В-213, які були введені в експлуатацію між 1998 і 1999 роками. Спочатку 405 МВт, вони були модернізовані в 2008 році до 438 MWe.[6]
Уряд Словаччини був прихильний розвитку атомної енергетики, і в 1987 році в Моховцях почалося будівництво двох нових реакторів,[1] але були призупинені в 1992 році. Проект відновлено в 2009 році.
Два нових реактори в Моховце мають чисту електричну потужність 440 МВт кожен.[1] Enel, італійська енергетична компанія та мажоритарний акціонер словацької енергетичної компанії спочатку планувала інвестиції в розмірі 1,6 мільярда євро для завершення 3-го та 4-го блоків атомної електростанції Моховці до 2011–2012 років. У січні 2006 року уряд Словаччини схвалив нову енергетичну стратегію, яка включає ці плани, з підвищенням потужності на блоках 1 і 2 АЕС Моховці, а також на блоках 3 і 4 атомної електростанції Богуниці.[7]
Mochovce-3 запрацював у січні 2023 року.[6] Mochovce-4 має бути наступним протягом року.
Розглядається можливість будвництва на майданчику поблизу Кецеровців.
Майбутній розвиток
У лютому 2023 року було подано пропозицію щодо дозволу на будівництво блоку № 5 на Богуниці.[6]
У липні 2023 року було підписано угоду з компанією Westinghouse про потенційне розміщення її AP1000 і малих модульних реакторів AP300 у Словаччині.[6]
Remove ads
Реактори деактивовані та виведені з експлуатації
Узагальнити
Перспектива
Вимкнено три реактори.
- 110 МВт реактор Bohunice A1 російської розробки, побудований компанією Skoda, завершений у 1972 році та працював до 1977 року, коли його закрили через аварію, що сталася під час перезаправки.[6]
- Два реактори ВВЕР-440 В-230 на заводі Богуниці V1, поставлені Атоменергоекспортом Росії та Skoda, завершені в 1978 і 1980 роках, закриті в 2006 і 2008 роках.[6]
Перед вступом до Європейського Союзу Словаччині довелося закрити два своїх старіших реактори на Богуницях, оскільки вони не відповідали європейським стандартам безпеки.[8] Незважаючи на те, що Словаччина докладала значних зусиль для досягнення стандартів ВАО АЕС, ЄС наполягав на зупинках.[9] Перший реактор закрився 31 грудня 2006 року, а другий – 31 грудня 2008 року. Закриття цих блоків перед завершенням будівництва двох нових реакторів призвело до того, що країні не вистачало електроенергії, і Словаччина стала імпортером енергії після закриття першого реактору. У межах ЄС Словаччина є однією з проядерних країн Вишеградської групи.[10][11]
На Богуниці вимкнено два реактори електростанції V1. Загальна вартість виведення з експлуатації та демонтажу Bohunice V1 до 2025 року оцінюється в 1,14 мільярда євро.[12]
3 червня 2020 року перший корпус реактора зняли з Богуниці V1.[13] Це перше завершене виведення з експлуатації установки ВВЕР 440.[14] Процес було завершено на тлі правил охорони здоров’я та безпеки, які діють для запобігання поширенню коронавірусу.[14]
Remove ads
Паливний цикл
У серпні 2023 року Словаччина підписала угоду про отримання ядерного палива від американської компанії Westinghouse як крок до відмови від російського джерела палива.[15] У липні 2024 року словацька компанія Slovenské elektrárne підписала контракт із Framatome на закупівлю французького ядерного палива для атомних станцій радянського дизайну з реакторами ВВЕР-440. Перші постачання очікують у 2027 році.
Framatome спочатку буде виробляти паливні збірки, ідентичні російським. Паралельно французька компанія займається розробкою та сертифікацією палива для ВВЕР-440 і ВВЕР-1000 власної розробки. У червні Framatome отримала грант від Євросоюзу на розробку європейського паливного рішення для реакторів ВВЕР.[16]
Утилізація відходів
Радіоактивні відходи в Словаччині захоронюються без переробки. Відпрацьоване паливо залишається на майданчику реактора; проте частина ВЯП була вивезена до Росії. Словаччина також почала пошуки сховища високоактивних відходів і створила фонд із приблизно 775 мільйонами євро для його будівництва.
Див. також
Посилання
Зовнішні посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads