Язепс Вітолс

Я́зепс Ві́толс, (латис. Jāzeps Vītols, рос. Иосиф Иванович Витоль; 26 липня 1863, Валміера — 24 квітня 1948, Любек) — латвійський композитор і педагог.

Язепс Вітолс
латис. Jāzeps Vītols
Основна інформація
Дата народження	26 липня 1863(1863-07-26)[1][2][…] або 26 липня 1863(1863-07-26)[3]
Місце народження	Валміера, Ліфляндська губернія, Російська імперія[4][1]
Дата смерті	24 квітня 1948(1948-04-24)[1][2][…] (84 роки)
Місце смерті	Любек, Шлезвіг-Гольштейн, Бізонія, окупована союзниками Німеччина, Німеччина[1]
Поховання	Лісовий цвинтар
Громадянство	Російська імперія  Латвія
Професії	піаніст, диригент, композитор, викладач університету, музичний критик
Освіта	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Вчителі	Римський-Корсаков Микола Андрійович
Відомі учні	Люція Гарута, Юдіна Марія Веніамінівна і Дранишников Володимир Олександрович
Інструменти	фортепіано і орган[d]
Жанри	симфонія
Заклад	Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Нагороди
Файли у Вікісховищі

Життєпис

Отримав освіту в Петербурзькій консерваторії по класу композиції у Миколи Римського-Корсакова. По закінченню викладав у ній (в 1901—1918 — професор). Серед його учнів — Сергій Прокоф'єв і Микола Мясковський. Після жовтневого перевороту виїхав до Риги, де став одним з найбільших представників музичної культури незалежної Латвії. 1918 року він очолив Латвійську національну оперу, рік по тому заснував Латвійську консерваторію, у якій займав пост професора композиції й ректора (до 1944 року, з перервою в 1935—1937 роках). У його класі навчалися практично всі відомі згодом латвійські композитори, а також деякі литовські. 1944 року з окупацією Латвії радянськими військами, Вітолс емігрував у Німеччину, де й провів останні чотири роки життя.

Вітолс — автор перших у латиській музики творів у жанрі симфонії (1888), фортепіанної сонати (1885), струнного квартету (1899). Синтезувавши впливи європейської і російської музики кінця XIX століття, композитор також використав у своїх творах елементи латиського музичного фольклору. У творчому доробку також вокальні твори, більше 100 хорів без супроводу тощо.