Яковенко Петро Максимович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Яковенко.

Петро Максимович Яковенко (14 вересня 1914, Синиця — 26 лютого 2006, Чернівці) — український живописець; член Спілки радянських художників України з 1990 року. Заслужений діяч мистецтв України з 1998 року^[1], лауреат Літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича за 2004 рік^[2].

Яковенко Петро Максимович
Народження	14 вересня 1914(1914-09-14)  Синиця, Уманський район
Смерть	26 лютого 2006(2006-02-26) (91 рік)
	Чернівці, Україна
Поховання	Центральний цвинтар
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Жанр	натюрморт, портрет і пейзаж
Вчитель	Лео Свемп і Яніс Тільбергс
Діяльність	художник
Член	Спілка радянських художників України
Учасник	німецько-радянська війна
Звання	майор
Роботи в колекції	Чернівецький художній музей і Національний художній музей України
Нагороди	Літературно-мистецька премія імені Сидора Воробкевича

Життєпис

Народився 14 вересня 1914 року в селі Синиці (нині Уманський район Черкаської області, Україна). 1940 року закінчив Вінницьке загальновійськове училище^[3]. Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений медалями «За взяття Кенігсберга», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Демобілізований 8 серпня 1946 року у військовому званні майора^[4].

Протягом 1947—1981 років жив і працював у Латвійській РСР, де у 1950—1956 роках здобув мистецьку освіту в студії обра­зотворчого мистецтва Ризької організації Спілки художників Латвії у Лео Свемпа, Яніса Тільбергса. З 1981 року — у Чернівцях, де мешкав у будинку на вулиці Сімовича, № 10А, квартира № 2^[3].

Помер у Чернівцях 26 лютого 2006. Похований у Чернівцях на Алеї слави на Центральному цвинтарі^[5].

Творчий доробок

Працював у галузі станкового живопису. Автор натюрмортів, портретів, карпатських краєвидів, писав гори і долини, фіксував архітектурні пам'ятки та рослинність. Серед робіт:

• «Межигір'я» (1966);
• «Східний натюрморт» (1970);
• «Люпин» (1970-ті, картон, олія; Чернівецький художній музей)^[6];
• «Купочка мойого життя» (1970-ті, картон, олія; Чернівецький художній музей)^[6];
• «Букет з Карпат» (1990);
• «Хлопчик в капелюсі» (1993);
• «Півники»;
• «Таночок»;
• «Жнива»;
• «Карбівничий»;
• «Горянин»;
• «Автопортрет»;
• «Едельвейс».

Учасник латвійських, всеукраїнських та міжнародних виставок з 1962 року. Персональні виставки відбулися у Ризі у 1972, 1980 роках; Чернівцях у 1982, 1985, 1986, 1988, 1990, 1992, 1994, 2004 роках; Києві у 1997 році (Національний художній музей України), Черкасах у 1998 році^[3].

Роботи митця зберігаються у Чернівецькому художньому музеї, Національному художньому музеї України та приватних колекціях^[3].