Яковлєва Олена Юріївна

Альона Юріївна Яковлєва (рос. Алёна Юрьевна Яковлева; нар. 2 червня 1961(19610602), Москва, СРСР) — радянська і російська акторка театру та кіно. Провідна акторка Московського академічного театру Сатири. Заслужена артистка Росії (1999). Народна артистка Росії (2008). Кавалер Ордена Дружби (2020).

Олена Юріївна Яковлєва
рос. Алёна Юрьевна Яковлева
Ім'я при народженні	рос. Елена Юрьевна Яковлева
Народилася	2 червня 1961(1961-06-02) (64 роки) Москва, СРСР
Громадянство	СРСР→ Росія
Діяльність	акторка театру та кіно
Alma mater	факультет журналістики МДУ і Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1985)
Заклад	Московський академічний театр сатири
Роки діяльності	1986-
У шлюбі з	Кахун Олександр Юрійовичd і Кирило Козаковd
Діти	Козакова Марія Кирилівнаd
Батьки	Яковлєв Юрій Васильович  Kira Machulskayad
Брати / сестри	Антон Юрійович Яковлєвd
IMDb	nm1270638
Нагороди та премії
Олена Юріївна Яковлєва у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яковлєва.

Біографія

Народилася 2 липня 1961 року в Москві.

Батько — Яковлєв Юрій Васильович (1928—2013), радянський і російський актор, Народний артист СРСР (1976)^[1]; мати — Кіра Андріївна Яковлєва (до шлюбу Мачульська; нар 1932), лікар^[1]; бабуся — Олена Михайлівна Чернишова, акторка; вітчим — Микола Костянтинович Іванов, журналіст-міжнародник^[1]; брати — Олексій Яковлєв — актор, та Антон Яковлєв — театральний режисер.

З восьми років разом з матір'ю та вітчимом проживала в Німеччині, пізніше жила в Данії, Ісландії, Фінляндії та Норвегії^[2].

Заочно закінчила факультет журналістики МДУ^[3] та Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна (1985, художня керівниця курсу — Т. К. Коптєва)^[4].

З 1985 року — акторка Московського академічного театру Сатири^[3].

У фільмах і серіалах зіграла понад 120 ролей.

Особисте життя

• Неофіційний шлюб — Олександр Юрійович Кахун (нар. 11 квітня 1960), актор, радіо- та телеведучий^[5]. Разом прожили 8 років.
• Перший чоловік (1991—1993) — Кирило Михайлович Козаков (нар. 2 листопада 1962), актор, син народного артиста РРФСР Михайла Михайловича Козакова. Прожили разом приблизно 2 роки^[2].
  • Донька — Марія Кирилівна Козакова (нар. 24 листопада 1992), акторка Московського академічного театру сатири^[6].
• Другий чоловік (1994—2004) — Кирило Мозгалевський (нар. 1964), кінорежисер, продюсер, поет^[2].

Громадянська позиція

В 2022 році під час проведення незаконного референдуму на окупованих українських територіях висловила свою підтримку місцевим жителям^[7].

В 2023 році дала інтервʼю проросійському YouTube-каналу «Емпатія Манучі», де поширила тези російської пропаганди, зокрема, звинуватила українських військових у вбивстві мирного населення, тим самим підтримавши акт збройної агресії Росії проти України^[8].

Вибіркова фільмографія

• «Честь маю» (1987, епізод)
• «Філіал» (1988, Люся, соціальна психологиня)
• «Під північним сяйвом» (1990, епізод)
• «Вічний чоловік» (1990, дочка Захлебеніна)
• «Салон краси» (2000)
• «Новорічний романс» (2003)
• «Бальзаківський вік, або Всі чоловіки сво…» (2004, т/с)
• «Моя прекрасна нянька» (2005, т/с)
• «Все включено» (2006, т/с, Ольга; Росія—Україна)
• «Міський романс» (2006, т/с, Любов Олександрівна Соболь, мати Тані; Україна)
• «Розплата за гріхи» (2006—2007, т/с, Любов Олександрівна Соболь, мати Тані; Україна)
• «Лаве» (2007)
• «Тримай мене міцніше» (2007, т/с, Марина Миколаївна Скворцова, керівниця школи бальних танців; Україна)
• «Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні» (2009)
• «Диво» (2009, т/с, Людмила Олексіївна, мати Ані; Україна)
• «У Бога свої плани» (2012, мати Марини)
• «Допитлива Варвара» (2012, т/с, Неллі Павлівна Журавльова)
• «Скліфосовський» (2012, т/с)
• «Жіночий лікар» (2012, т/с, Катерина Сергіївна Савчук, начмед; Україна)
• «Жіночий лікар-2» (2013, т/с, Катерина Сергіївна Савчук, начмед; Україна)
• «Поверни мою любов» ('2014, т/с, 'Зінаїда Карагод, мати Антона; Росія—Україна)
• «Заради любові я все зможу» (2015, т/с, Агнія, мати Олени, сценаристка, письменниця; Україна)
• «Рецепт кохання » (2017, т/с, Парасковія Іванівна, мати Лариси; Україна)
• «Пташка співоча» (2017, т/с, Ізольда Іванівна, тітка Романа; Україна) та ін.