Яковлєв Василь Данилович

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Яковлєв.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Яковлєв Василь.

Василь Данилович Яковлєв (26 січня 1909 — 2 січня 1980) — радянський воєначальник, віце-адмірал (18.02.1958)

Яковлєв Василь Данилович
Народження	26 січня 1909(1909-01-26)  Білий Колодязь, Вовчанський повіт, Харківська губернія, Російська імперія
Смерть	2 січня 1980(1980-01-02) (70 років)  Москва, СРСР
Поховання	Кунцевський цвинтар
Країна	СРСР
Освіта	Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова і Санкт-Петербурзький військово-морський інститут
Заклад	Військово-морська академія імені М. Г. Кузнєцова
Партія	КПРС
Звання	Віце-адмірал
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди	Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)» Медаль «За оборону Кавказу» Медаль «За оборону Радянського Заполяр'я» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту» Медаль «40 років Збройних Сил СРСР» Медаль «50 років Збройних Сил СРСР» Медаль «60 років Збройних Сил СРСР» Іноземні нагороди:

Біографія

Народився в міщанській родині в селі Білий Колодязь, нині в Вовчанському районі Харківської області.

Військова служба

У вересні 1925 року поступив у Військово-морське училище імені М. В. Фрунзе.

У травні 1928 року, після закінчення училища був призначений вахтовим командиром канонерського човна «Вірний» Далекосхідної флотилії.

З листопада 1929 року — помічник командира, а з листопада 1931 року -командир канонерського човна «Передовий» Далекосхідної флотилії. Член ВКП(б) з 1932 року.

З грудня 1932 року — слухач командного факультету Військово — морської академії ім. К. Е. Ворошилова.

З квітня 1936 року, після закінчення академії був призначений помічником начальника 1-го відділу Генштабу РСЧА.

З березня 1938 року — начальник 1-го відділу Головного Морського штабу ВМФ.

З вересня 1938 року — командир есмінця «Швидкий» Чорноморського флоту.

З листопада 1940 року — командир з оперативної частини 3-го відділення, оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З січня 1941 року — начальник 6-го відділу (оперативна підготовка) Оперативного управління Головного Морського штабу ВМФ.

З червня 1944 року — у розпорядженні Розвідувального Управління Головного Морського штабу ВМФ.

З жовтня 1944 року — військово-морський аташе при уповноваженому представнику СРСР у Великій Британії, до цього помічник військово-морського аташе там же.

У 1947 році брав участь у роботі Лондонської та Паризькій сесії Ради міністрів закордонних справ, де виконував обов'язки військово-морського експерта.

З лютого 1949 року — начальник 2-го Головного управління Генштабу Радянської армії (лютий 1949 — березень 1950).

З березня 1950 року — начальник Оперативного управління Морського Генштабу ВМФ.

27 січня 1951 року — присвоєно військове звання контр-адмірал.

З грудня 1951 року — начальник Головного оперативного управління — заступник начальника Морського Генштабу ВМФ.

З квітня 1953 року — начальник Оперативного управління Генштабу ВМС.

З січня 1956 року — начальник штабу Балтійського флоту.

18 лютого 1958 року — присвоєно військове звання віце-адмірал.

З квітня 1957 року — заступник начальника Головного Розвідувального Управління стратегічної розвідки — начальник стратегічної розвідки.

З травня 1958 року — заступник начальника Військово-морської академії ім. К. Е. Ворошилова з науково-дослідницької роботи.

З грудня 1960 року — начальник 1-ї секції, потім заступник голови Морського науково-технічного комітету.

З грудня 1966 року — помічник начальника Головного штабу ВМФ.

З квітня 1970 у відставку.

Помер 2 січня 1980 року, похований на Кунцевському кладовищі Москви.

Твори

• Яковлев В. Д. Советский Военно-Морской Флот. — М.: ДОСААФ, 1966, с.69.

Нагороди

СРСР

• орден Леніна (1950)
• два ордени Червоного Прапора (30.04.1945, 1955)
• чотири ордена Червоної Зірки (серед них 1942, 03.11.1944, 21.07.1945)
• Медалі

Іноземні нагороди

• Командор Ордена Британської Імперії (Велика Британія 1944)^[1]