Янголь Олексій Григорович

Олексі́й Григо́рович Я́нголь (*18 березня 1943, Крушинка, Васильківський район, Київська область — †7 жовтня 2009, Вінниця) — український художник-графік. Член НСХУ (1977)^[1]. Заслужений художник України (2009)^[1].

Янголь Олексій Григорович
Народився	18 березня 1943(1943-03-18)  Крушинка, Васильківський район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Помер	7 жовтня 2009(2009-10-07) (66 років)  Вінниця, Україна  ·злоякісна пухлина
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	графік, вчитель
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Членство	Національна спілка художників України
Нагороди

Життєпис

Народився 18 березня 1943 року у селі Крушинка Васильківського району Київської області.

Закінчив Київський державний художній інститут (1972). Педагоги з фаху — Л. Чичкан, І. Селіванов.

Помер у Вінниці 7 жовтня 2009 внаслідок онкозахворювання.

Основні твори

«Жага до життя» (1997), «Дерева помирають стоячи» (1998), «Морська стихія» (1999), «Безмежність Галактики» (2000), «Слідами репресій» (2001).

Олексію Янголю належить проект арки головного входу у Вінницький національний технічний університет.^[2]

Мозаїчні панно

«Щедра осінь» на будівлі їдальні Вінницького національного технічного університету (смальта, 1974)^[1].

«Народна творчість» у місті Бар, на будівлі клубу ПОГ «Барське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» (мозаїка, керамічна плитка).^[3][1]

Виставки

Перша персональна виставка митця відбулась у Вінниці в 2003 році. У 2007 році відбулась персональна виставка у Києві.^[4]

Вшанування пам'яті

На вшанування пам'яті художника у школі № 23 м. Вінниці, де він тривалий час працював учителем, відкрито музей^[5].