Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Яничарка
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Янича́рка, янча́рка — довгий турецький мушкет з ґнотовим або кремінним азійським замком[1][2].
У літературі зустрічаємо: «Для сильной [сильної] армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали [бояри] повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин… і яничарок»[3].
Яничарки використовувалися у війську Османської імперії, Речі Посполитої і серед українського козацтва у XV—XVIII століттях Яничарки були ґнотовими аж до другої половини XVII століття, коли з'являються на них ударно-кременеві замки. Серед інших мушкетів того часу вирізняються характерною морфологією прикладу[4].
Вперше рушниці з ґнотовим замком турки використали в кампаніях султана Мурада II в 1440-х роках, зокрема в другій битві на Косовому полі (1488)[5].
У 1720 році «чудові» яничарки вироблялися в с. Кубиче біля Башлі на Слобожанщині[6].
В деяких випадках яничаркою могли називати турецьку шаблю.
Remove ads
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads