Янош Іріньї

Янош Іріньї (угор. Irinyi János, іноді Irínyi János^[2]; 18 травня 1817(18170518), Албіш, Будуслеу, Габсбурзька монархія — 17 грудня 1895, Летавертес, Австро-Угорщина) — угорський хімік.

Янош Іріньї
Народився	17 травня 1817(1817-05-17)[1] або 18 травня 1817(1817-05-18)  Албіш, Будуслеу, Біхор, Румунія
Помер	17 грудня 1895(1895-12-17)[1] (78 років)  Vértesd, Угорщина
Країна	Угорщина
Діяльність	хімік, винахідник, інженер
Галузь	хімія
Alma mater	Віденський технічний університет
Батько	Johann Irinyid
Брати, сестри	Йожеф Іріньїd
Медіафайли у Вікісховищі

Іріньї Янош народився 18 травня 1817 року у селі Албіш, комуна Будуслеу, Габсбурзька монархія (тепер Румунія). Навчався у Дебрецені. Хімію вивчав у Віденському технічному університеті.

В 1833 році Іріньї Янош^[а] винайшов безшумні й невибухові сірники, змішавши білий фосфор із оксидом свинцю(IV), замість хлорату калію, яким користувалися до того^[3]. 1836 року він запатентував свій винахід^[4].

Іріньї Янош був учасником Революції в Угорщині (1848—1849)^[2]. Він помер 17 грудня 1895 року.

Примітки

а. ^{^} За іншими джерелами це був німецький хімік Ян Каммерер чи англійський хімік Джон Вокер^[5]