Японський календар

Японський календа́р (яп. カレンダー) — календар, що використовувався в Японії до 1873 року.

Японський календар

Григоріанський календар був прийнятий у Японії з 1 січня 1873 року. До 1873 року використовувався японський традиційний місячно-сонячний календар, який ґрунтується на китайському календарі. Традиційний календар використовується зараз в основному у церемоніальних, астрологічних та культурних цілях. Система традиційного японського літочислення (рахунок років за імператорами) продовжує й у наші дні широко використовуватись у повсякденному житті.^[1]

Літочислення

Після прийняття григоріанського календаря в Японії використовувались три різні системи літочислення:

• від заснування Японії ко: кі (яп. 皇紀) — давня календарна система, з точкою відліку 660 рік до н. е., коли, за легендою, імператор Дзімму заснував Японську державу;
• від початку правління імператора (яп. 年号 ненго:) — роки рахуються від року початку правління імператора, наприклад, 2012 рік є 24 роком Хейсей;
• від Різдва Христова (наша ера) (яп. 西暦 сейрекі).

З трьох систем дві останні використовуються й сьогодні. Система літочислення від заснування Японії використовувалась з 1873 року й до завершення Другої світової війни^[2].

Місяці

Сучасні

Сучасні назви японських місяців перекладаються як «перший місяць», «другий місяць» й т. д., де потрібна цифра поєднується з суфіксом місяць (яп. 月, гацу):

Січень	一月	ічігатсу
Лютий	二月	нігатсу
Березень	三月	сангатсу
Квітень	四月	шігатсу
Травень	五月	ґогатсу
Червень	六月	рокугатсу
Липень	七月	шічігатсу
Серпень	八月	хачігатсу
Вересень	九月	кугатсу
Жовтень	十月	джю: гатсу
Листопад	十一月	джю: ічігатсу
Грудень	十二月	джю: нігатсу

Використання арабських цифр для позначення місяця (3月, 2月 й т. д.) широко розповсюджено в Японії й є нормою.

Традиційні

Кожний місяць традиційного японського календаря має декілька лише йому притаманних назв, що відображають прикмети пори року, характер сільськогосподарських робіт, звичаїв та обрядів^[3] Основою давнього японського календаря був китайський місячний календар. Рік за місячним календарем починається на 3-7 тижнів пізніше григоріанського року, так що перший місяць традиційного календаря зовсім не дорівнює січню.

1-й місяць	睦月	муцукі	місяць дружби
2-й місяць	如月 чи 衣更着	кісарагі або кінусарагі	місяць одягу, або тюсюн — середина весни
3-й місяць	弥生	яйоі	місяць зростання
4-й місяць	卯月	удзукі	місяць унохана або уцугі, унохана — це кущ, різновид дейції
5-й місяць	皐月 або 早月 або 五月	сацукі	місяць рисових посівів, або тюка — середина літа
6-й місяць	水無月	мінацукі або мінадзукі	місяць без води
7-й місяць	文月	фумідзукі або фудзукі	місяць написання поезії
8-й місяць	葉月	хадзукі	місяць листя, що обпадає або цукімідзукі — місяць любування місяцем, або тюсю — середина осені
9-й місяць	長月	нагацукі	місяць довгих ночей, або кікудзукі — місяць хризантем
10-й місяць	神無月	камінадзукі або каннадзукі	місяць без богів, або камінарі — місяць без грому, або камінасу — місяць приготування саке
11-й місяць	霜月	сімоцукі	місяць інея, або тюто — середина зими
12-й місяць	師走	сівасу	місяць закінчення робіт

Сезони

Рік ділиться на 24 сезони, згідно китайського сільськогосподарського календаря, який японці запозичили у китайців. Ці сезони враховуються під час обрання кімоно й кандзасі, прикрас для зачісок, особливо гейшами.

Тижні

Японці використовують звичайний тиждень з семи днів, що відповідає західному календарю. Семиденний тиждень в Японії використовувався для астрологічних й деяких інших цілей ще до прийняття григоріанського календаря.

Фукудзава Юкіті був ключовою постаттю у рішенні прийняття цієї системи як офіційної. Назви днів походять від місяця й сонця (інь та янь), а також від назв п'яти видимих планет, які, у свою чергу, носять імена на честь п'яти китайських елементів (дерево, вогонь, земля, метал, вода).

Японський	Кирилиця	Елемент	Українська назва
日曜日	нітійо: бі	Сонце	Неділя
月曜日	гецуйо: бі	Місяць	Понеділок
火曜日	кайо: бі	Вогонь (Марс)	Вівторок
水曜日	суййо: бі	Вода (Меркурій (планета))	Середа
木曜日	мокуйр: бі	Дерево (Юпітер (планета))	Четвер
金曜日	кін'йо: бі	Метал (Венера (планета))	П'ятниця
土曜日	дойо: бі	Земля (Сатурн (планета))	Субота

Місяць також ділиться на три 10-ти денних періоди (декади). Кожний називаєтьсядзюн (яп. 旬). Перший дзьо: дзюн (яп. 上旬), другий тю: дзюн (яп. 中旬), третій гедзюн (яп. 下旬). Ці назви часто використовуються для вказівки приблизного часу, наприклад: «температура звичайна для дзьо: дзюн» квітня"

Дні

Кожний день місяця має систематичне ім'я:

1	一日	цуйтаті (іноді ітідзіцу)	11	十一日	дзю: ітініті	21	二十一日	нідзю: ітініті
2	二日	фуцука	12	十二日	дзю: ітініті	22	二十二日	нидзю: нініті
3	三日	мікка	13	十三日	дзю: санніті	23	二十三日	нідзю: санніті
4	四日	йокка	14	十四日	дзю: йокка	24	二十四日	нідзю: йокка
5	五日	іцука	15	十五日	дзю: гоніті	25	二十五日	нідзю: гоніті
6	六日	муйка	16	十六日	дзю: рокуніті	26	二十六日	нідзю: рокуніті
7	七日	нанока	17	十七日	дзю: сітініті	27	二十七日	нідзю: сітініті
8	八日	йо: ка	18	十八日	дзю: хатініті	28	二十八日	нідзю: хатініті
9	九日	коконока	19	十九日	дзю: куніті	29	二十九日	нідзю: куніті
10	十日	то: ка	20	二十日	хацука	30	三十日	сандзю: ніті
						31	三十一日	сандзю: ітініті

Використовування арабських, а не японських цифр для позначення днів (13日, 14日 й т. д.) широко поширено і є практично нормою.

Цуйтаті — це зменшувальна форма від «цукітаті», що означає перший день місяця. У традиційному календарі останній день місяця носить ім'я місока (яп. 晦日). Сьогодні числа 28-31 плюс «ніті» зустрічається набагато частіше. Але «місока» використовується, наприклад у контактах, договорах й т. д., вказуючи, що оплата повинна бути здійснена в останній день місяця, не має значення, якого числа. Останній день року — це о:місока (яп. 大晦日, великий останній день), й цей термін все ще широко використовувався

Див. також

• Японський годинник