Японський фольклор

Японський фольклор виражається в усній творчості, звичаях та матеріальних творах японського народу. Розвивався переважно під впливом двох релігій - синто та буддизму. Як наслідок, бачимо багато історій, що описують персонажів, ситуації та явища у жартівливій, химерній або лякаючій формі. Найвідомішими представниками японського фольклору можна вважати камі та йокай.

Утаґава Кунійосі, Привиди, близько 1850 року.

Японські фольклорні казки можна поділити на кілька категорій: мукасі-банаші, казки старих часів; наміда-банаші, сумні історії; обаке-банаші, історії про привидів; онгаеші-банаші, історії вдячності; тончі-банаші, дотепні історії, жарти; вараї-банаші, кумедні історії та йокубарі-банаші, казки про жадібність.

Деякі відомі японські казки:

• Момотаро
• Урасіма Таро
• Джірайя ґокецу моноґатарі
• Такеторі моноґатарі
• Іссумбосі
• Кінтаро
• Сіта-кірі Судзуме
• Каті-каті Яма

Див. також

• Японська міфологія
• Література Японії