Каміл Ярматов

Ярматов Каміл Ярматович (узб. Комил Ёрматов) — узбецький актор, сценарист, кінорежисер. Народний артист СРСР (1959), Герой Соціалістичної Праці (1973), Заслужений діяч мистецтв Таджикистану (1939) і Узбекистану (1944).

Каміл Ярматов
тадж. Комил Ёрматов
Народився	2 травня 1903(1903-05-02)[1]  Канібадам, Кокандський повітd, Ферганська область, Російська імперія[2]
Помер	17 листопада 1978(1978-11-17) (75 років) або 24 листопада 1978(1978-11-24)[3] (75 років)  Ташкент, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР або Москва, СРСР
Поховання	Чигатайське кладовищеd
Країна	Таджикистан  СРСР
Діяльність	кінорежисер, актор, сценарист
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Жанр	соціалістичний реалізм
Партія	КПРС
Нагороди
IMDb	ID 0946468

Народився 2 травня 1903 р. у м. Канібадамі (Фергана). Помер 17 листопада 1978 р. у Ташкенті. Закінчив робітфак (1926) у Москві і Всесоюзний державний інституг кінематографії (1931). Виступав спочатку як актор, потім став режисером.

Фільмографія

Поставив фільми:

• «Друзі зустрічаються знову» (1939),
• «Дорога без сну» (1946),
• «Алішер Навої» (1948, Державна премія СРСР, 1949),
• «Авіценна» (1957),
• «Коли цвітуть троянди» (1959),
• «Буря над Азією» (1965, трилогія; Державна премія Узбекистану, 1967),
• «Вершники революції» (1969),
• «Одна серед людей» (1974)
• «Велике коротке життя» (1981) та ін.

Був художнім керівником студії «Узбекфільм» (1957—1978, яка з 1979 р. носить його ім'я).

Знявся в українських фільмах:

• «Гість з Мекки» (1930)
• «Болотяні вогні» (1930).