Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ясінський Мирослав Іванович

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Remove ads

Мирослав Іванович Ясінський (14 лютого 1956, с. Ковалівка, Коломийський район, Івано-Франківська область) — український художник, живописець, дизайнер. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1984), Національної спілки художників України (1994), Коломийської асоціацїї мистців (1995), Заслужений художник України (2013)[1][2][3].

Коротка інформація Ясінський Мирослав Іванович, Народження ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 14 лютого 1956 року в селі Ковалівка Коломийського району[2][4]. Закінчив 8 класів Ковалівської середньої школи в 1971 році. Згодом вступив до Косівського технікуму народних художніх промислів, яку закінчив у 1975 році[5]. У 1977-1978 роках працював художником-оформлювачем на ковальському заводі "Індуктор". У 1983 році закінчив із відзнакою Львівський інститут декоративно-прикладного мистецтва, де навчався на факультеті інтер'єру та проектування меблів (викладачі - В. Марчак, М. Яців, В. Овсійчук, М. Курилич)[4].

Із 1983 року проживає в місті Коломия[6]. Після закінчення інституту працював у коломийському філіалі Івано-Франківського виробничого художньо-оформлювального комбінату аж до 1988 року, художником художньо-оформлювального комбінату Міністерства культури (1982-88), художником-монументалістом Художнього фонду СРСР (з 1988)[3]. З 1988 по 1997 рік працював в Івано-Франківському художньому комбінаті від художнього фонду України, до 2000 року - викладачем образотворчого мистецтва Коломийського педагогічного коледжу, з 2000 року по нині є викладачем факультету образотворчого мистецтва цього закладу[4]. Також працює в навчально-науковому інституті мистецтв Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника[7].

У 2000 році співпрацював з Василем Андрушком над проектом будівлі Музею писанкового розпису, однак за браком коштів було втілено тільки частково[8]. Також разом з Василем Андрушком був художником-виконавцем цього музею[4]. Також спроектував інтер'єр Музею гумору "Весела оселя" в Коломиї, яким згодом керував Микола Савчук[9][10].

У серпні 2016 року до 775-річчя з моменту першої літописної згадки про Коломию присвятив свої картини з циклу "Коломия дерев'яна"[11]. У 2018 році розписав другу половину пам’ятника Писанці, який був встановлений в аргентинському місті Апостолес[12]. У 2022 році під час повномасштабного вторгнення організував аукціон своїх робіт, отримані кошти передав на потреби 10 гірсько-штурмової бригади[13].

Remove ads

Виставки

  • "Сучасне мистецтво України. Нові імена" (Київ, 1990)
  • "Мистецтво ХХ століття" (Київ, 1990)
  • Міжнародна виставка "Імпреза-91" (м. Івано-Франківськ, 1991)
  • "Сучасне мистецтво України. Нові імена" (Відень, 1991)
  • "Єдність" (Київ, 1991)
  • "Арт-92" (Падуя, 1992)
  • "Сучасний дизайн" (Падуя, 1992)
  • "Українське декоративно-прикладне мистецтво" (Падуя, 1993)
  • "Арт-94" (Падуя, 1994)
  • "Карпатський хребет-97" (Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, 1997-1998)
  • "Мальовнича Україна" (Івано-Франківськ, 2001)[4]
  • "Gesundheitszentrum" (Берлін, Бад-Лаєр, Німеччина, 2005)
  • Галерея "L'Ecu de Franse" (Версаль, 2003)
  • "КАМ - 10 років" (Коломия, 2004)
  • "Мистецтво бути" (Львів, 2005)
  • "Світ левкасу" (Паланга, Литва, 2008)"
  • "З янголом на плечі" (Запоріжжя, 2009)[14]
  • "Діалоги у просторі й часі" (Коломия, Яремче, 2014)[2]
  • "Карби" (Коломия, 2022)
Remove ads

Відзнаки

  • Заслужений художник України (2013)
  • Лауреат обласної премії імені Ярослава Лукавецького (2011)[2]
  • Диплом ІV Всеукраїнського трієнале "Усеукраїнський фолькмодерн 2018"[15]

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads