Яценко Олександр Володимирович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яценко.

Олександр Володимирович Яценко (нар. 29 серпня 1965, Запоріжжя, УРСР) — радянський футболіст та український футзаліст, нападник.

Олександр Яценко
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Володимирович Яценко
Народження	29 серпня 1965(1965-08-29) (60 років)
	Запоріжжя, УРСР
Зріст	170 см
Громадянство	СРСР  Україна
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1990 «Трансформатор» (З) (КФК)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб І (г) 1991 «Авіатор» (Київ) ? (?) 1991 «Механізатор» (Дніпроп.) 0 (0) 1992—1994 «Надія» (З) 48 (28+) 1994—1995 «Шахтар» (Д) 22 (?) 1995—1998 «Надія» (З) 83 (143) 1996 →  «Університет» (З) 3 (?) 1998—1999 «Донцемент» (Ам) 22 (24) 1999—2001 «Вексель-ЗІДМУ» 42 (82) 2003—2004 «Дніпроголд» (З) 2 (3)
Національна збірна
Роки	Збірна	І (г)
199?—199?	Україна
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Спочатку займався футболом, виступав у чемпіонаті Запорізької області. Після перемоги в обласному чемпіонаті разом з «Трансформатором» (Запоріжжя) у 1990 році виступав у чемпіонаті УРСР з футболу серед аматорів. У 1991 році перейшов у футзал. У футболці київського «Авіатору» став найкращим бомбардиром у другій групі чемпіонату УРСР з футзалу 1991 року. Потім отримав запрошення від дніпропетровського «Механізатора» для участі в першому розіграші кубку СРСР з футзалу, допоміг команді завоювати перший та останній трофей радянського футзалу^[1]. У 1992 році розпочав професіональну кар'єру в запорізькій «Надії», у складі якого завоював титул чемпіона України та звання найкращого бомбардиру чемпіонату. У сезоні 1994/95 років захищав кольори донецького «Шахтаря», але вже через рік повернувся до запорізької «Надії», в якій протягом двох наступних сезонів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України. У березні 1996 року зіграв 3 матчі за фарм-клуб «Університет» (Запоріжжя). У Запоріжжі Олександра двічі побили та пограбували злодії^[2]. Влітку 1998 року відправився до амвросіївського «Донцемента». Наступного сезону перейшов до запорізького «Вексель-ЗІДМУ». У сезоні 2004/05 років виступав за «Дніпроголд» (Запоріжжя), у футболці якого й завершив кар'єру гравця.

Перший з українських футболістів, який відзначився 250-а голами. На честь Олександра Яценка названо клуб найкращих бомбардирів України^[3].

Кар'єра в збірній

Неодноразово грав за збірну України.

Досягнення

Як гравця

«Механізатор» (Дніпропетровськ)

• Кубок СРСР
  • Володар (1): 1991

«Надія»/«Запоріжкокс» (Запоріжжя)

• Чемпіонат України
  • Чемпіон (1): 1992
  • Срібний призер (1): 1993/94

• Кубок України
  • Фіналіст (2): 1992/93, 1993/94

Індивідуальні

• Найкращий бомбардир чемпіонату УРСР (1991)
• Найкращий бомбардир чемпіонату України: 1992 (28 голів), 1995/96 (59 голів), 1996/97 (48 голів)
• Багаторазово потрапляв до списку 15-и та 18-и найкращих футзалістів України
• Очолює клуб Олександра Яценка: 296 голів (він перший футзаліст, який відзначився 250 голами)

Відзнаки

• Майстер спорту СРСР
• Майстер спорту України