Ящурка монгольська

Я́щурка монго́льська (Eremias argus) — вид ящірок родини ящіркових (Lacertidae). Поширений переважно в Південно-Східній Азії. Мешканець аридних передгірських та гірських ландшафтів. Описано 2 підвиди.

Ящурка монгольська
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Плазуни (Reptilia)
Ряд:	Лускаті (Squamata)
Родина:	Ящіркові (Lacertidae)
Рід:	Ящурка (Eremias)
Вид:	E. argus
Біноміальна назва
Eremias argus Peters, 1869

Опис

Довжина тулуба сягає 6,6 см, хвіст у 1,5 рази довше. Надочноямкові щитки не відокремлені від лобового і лоботім'яного. Підочний щиток не торкається краю рота. Лобоносових щитків не менше двох. Навколо середини тулуба 41–71 лусочка. Луска зверху хвоста з нечіткими реберцями, навколо 9–10 її ряду є 20–31 лусочка. Стегнових пір 7–14.

Колір шкіри на спині сірувато-оливковий або сірий з буруватим відтінком. На спині розташовується до 10 поздовжніх рядків білих у чорній оторочці округлих плям або ж рядків подовжених світлих цяток й рисок, поділених темними плямами. Верхня сторона лап у плямах. Нижня сторона біла або жовтувата.

Поширення

Ареал охоплює південну частину Бурятії і південний захід Читинської області Росії, Монголію, Китай та західну частину Корейського півострова^[1].

Спосіб життя

Полюбляє порослі розріджені чагарником кам'янисті схили пагорбів, хвойні ліси, ділянки злакового степу. Як хованку використовує нори гризунів, зокрема пискух і ховрахів, простори під каменями і тріщини у ґрунті. Самі нір не риють.

Живиться комахами, павуками.

Це яйцекладна ящірка. Парування відбувається з кінця квітня до середини червня. У кладці 2–6 яйця. Молоді ящурки довжиною 1,7–1,9 см починають з'являтися наприкінці липня — на початку серпня.

Систематика

Станом на 2024 рік описано 2 підвиди^[2]:

• Eremias argus argus;
• Eremias argus barbouri.