Гаспар де Коліньї

Гаспа́р де Шатійо́н Коліньї́ (нар. 16 лютого 1519(15190216) — 24 серпня 1572) — адмірал Франції (1552), лідер гугенотів (1569). В 1560 році відкрито проголосив себе кальвіністом, брав активну участь у всіх релігійних війнах того часу. Став першою жертвою Варфоломіївської ночі. Натовп відрубав йому руки та ноги, труп було повішено на шибениці Монфокона.

Гаспар де Коліньї
фр. Gaspard II de Coligny
Народився	16 лютого 1519  Шатійон-Коліньї
Помер	24 серпня 1572 (53 роки)  Париж, Французьке королівство[1]  ·defenestrationd[2]
Країна	Франція
Діяльність	політик, військовослужбовець, аристократ
Знання мов	середньофранцузька[3]
Учасник	Релігійні війни у Франції і Варфоломіївська ніч
Титул	барон, граф[d] і пер Франції[d]
Посада	Governor (France)d
Військове звання	адмірал
Конфесія	кальвінізм
Рід	Дім Коліньї
Батько	Gaspard I de Colignyd[2]
Мати	Louise de Montmorencyd
Брати, сестри	Odet de Colignyd[4], François de Coligny d'Andelotd[5], Madeleine de Maillyd, Louise de Maillyd і Jean de Maillyd
У шлюбі з	Шарлота де Лавальd і Jacqueline de Montbel d'Entremontd
Діти	Луїза де Коліньї, Француа де Коліньїd, Шарль де Коліньїd і Beatrix de Coligny, Comtesse d'Entremontd
Нагороди	адмірал Франції
Медіафайли у Вікісховищі

Гаспар де Коліньї походив зі стародавнього, але не дуже знатного бургундського роду. Його батьки, Гаспар I де Коліньї, маршал Франції, та Луіза де Монморансі, сестра майбутнього констебля Франції Анна де Монморансі, мали 5 дітей, в тому числі, трьох синів — Оде, кардинала де Шатильон, Гаспара і Франсуа, сеньйора д'Андело, які зіграли важливу роль під час Релігійних війн у Франції.