ち - Wikiwand

Короткі відомості

Узагальнити

Перспектива

Опис

Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.

Глухий ясенно-піднебінний африкат:	/t/ →	ち	[t͡ɕi]	(основний звук)
Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний	/d/ →	ぢ	[ʑi]	(похідний звук; в середині слова)
Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат:	/d/ →	ぢ	[d͡ʑi]	(похідний звук; на початку слова і перед /N/)

При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Проте у випадку додавання [і] до [t] та [d], замість палаталізації відбувається перетворення їх у нові звуки — [t͡ɕ] та [ʑ] • [d͡ʑ]. Відповідно, ち записується в транскрипції МФА як [t͡ɕi], а не палаталізований [tʲ]; в свою чергу ぢ передається як [ʑi] • [d͡ʑi], а не палаталізований [dʲ].

До XII століття ち і ぢ вимовлялися як [ti] та [di]. У середньовіччі ці звуки поступово еволюціонували в [t͡ɕi] та [ʑi] • [d͡ʑi].

У сучасній японській мові використання ぢ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається じ.

[ʨi]

Порядок

Місце у системах порядку запису кани:

Порядок ґодзюону: 17.
Порядок іроха: 8. Між と і り.

Абетки

Хіраґана: ち

Походить від скорописного написання ієрогліфа 知 (ті, знання).

Катакана: チ

Походить від скорописного написання ієрогліфа 千 (ті, тисяча).

Манйоґана: 知 • 智 • 陳 • 千 • 乳 • 血 • 茅

Транслітерації

ち

Кирилиця:
Система Поліванова: ТІ (ті).

Альтернативні системи: ТІ (ті), ЧІ (чі), ЦІ (ці).
Латинка
Система Хепберна: CHI (chi).

Японська система: TI (ti).

JIS X 4063: ti, chi

Айнська система: TI (ti).

ぢ

Кирилиця:
Система Поліванова: ДЗІ (дзі).

Альтернативні системи: ДЗІ (ді), ЗІ (зі), ДЖІ (дзі), ЖІ (жі).
Латинка
Система Хепберна: JI (ji).

Японська система: ZI (zi).

JIS X 4063: di

Айнська система: ZI (zi).

Інші системи передачі

Шрифт Брайля:
●－
●●
●－
Радіоабетка: ТІдорі но ТІ (ちどりのチ; «ті» пісочника)
Абетка Морзе: ・・－・

Remove ads

Джерела та література

『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)

Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.

『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)

Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.

山田孝雄著『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版,　1970. (яп.)

Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.

Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.