Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

127-ма окрема бригада територіальної оборони (Україна)

підрозділ військ територіальної оборони України в місті Харкові З Вікіпедії, вільної енциклопедії

127-ма окрема бригада територіальної оборони (Україна)
Remove ads

127-ма окрема бригада територіальної оборони (127 ОБрТрО, в/ч А7383) — кадроване в мирний час формування Сил територіальної оборони Збройних сил України у місті Харкові. Бригада перебуває у складі Регіонального управління «Схід» Сил ТрО.

Коротка інформація Засновано, Країна ...
Remove ads

Історія

Узагальнити
Перспектива

127-ма Окрема бригада ТрО стала на захист рідної землі від перших днів широкомасштабного нападу російської федерації. Вже 12 березня з'єднання отримало бойове завдання з оборони Харкова, який перебував під постійними артилерійськими обстрілами ворога.

У квітні — травні 2022 року 127-ма бригада взяла активну участь у контрнаступі Сил оборони Україні на Харківщині, під час якого вдалося відкинути окупантів на значну відстань від обласного центру. Тоді було визволено щонайменше 10 населених пунктів, серед яких Верхній Салтів, Циркуни, Руські та Черкаські Тишки, Ізбицьке та інші.

15 травня 2022 року бійці передової групи батальйону 127-ї бригади першими на Харківщині вийшли на ділянку державного кордону України в районі села Тернова Липецької громади та встановили прикордонний стовп — символ незламності українського народу та непохитності кордонів України.

У вересні 2022 року бригада взяла участь у деокупації північного прикордоння Харківщини під час Слобожанської наступальної операції. Саме воїни 127-ї бригади ТрО визволили Великі та Малі Проходи Дергачівської громади, а також Борщову, Слобожанське, Липці, Глибоке, Стрілечу та інші села Липецької громади.

У 2023 році бригаду перекинули на оборону міста-фортеці Бахмута, де її підрозділи вели запеклі бої у міських руїнах, тримаючи оборону під щільним ворожим вогнем. Після Бахмута, влітку 2023 року, бригада тимчасово утримувала 80-кілометрову ділянку державного кордону в межах ОТУ «Суми», а з осені — вела бої на південному напрямку в Запорізькій та Донецькій областях[1].

За словами командира бригади Романа Грищенка, під час бойових дій станом на середину лютого 2023 року підрозділи бригади захопили багато трофейної російської техніки, яку відбили в боях або забрали після втечі росіян, — танки, бронетранспортери, бойові машини піхоти, МТ-ЛБ.[2].

У лютому 2023 року за сприяння Світового Конґресу Українців бригада отримала на озброєння бронетранспортери FV103 Spartan[2][3]. За інформацією журналістів «Суспільного», 127-ма окрема бригада територіальної оборони стала першою механізованою бригадою територіальної оборони в Україні.[2]

У травні 2024 року 127-ма бригада знову повернулася до Харківської області, щоб посилити оборону на тлі нового наступу армії рф на півночі Харківщини. Підрозділи бригади поліпшили свої позиції, вийшли на державний кордон і втримали ворожий натиск, не дозволивши загарбниками наблизитися до міста Харків[1].

Remove ads

Нагороди

24 серпня 2022 року Президент України постановив вручити 127-й Окремій бригаді Територіальної оборони Бойовий Прапор як символ честі, доблесті і слави, а також заклик до кожного військовослужбовця Збройних Сил України віддано служити Українському народові, мужньо, вміло та непохитно боронити Українську державу.

29 вересня 2022 року Бойовий Прапор бригади освятив предстоятель Православної Церкви України Митрополит Епiфанiй[1].

29 вересня 2022 року Митрополит ПЦУ Епіфаній відзначив бригаду орденом святого великомученика Юрія Переможця.[4]

24 лютого 2023 року, враховуючи значний внесок з'єднання в оборону міста-героя Харкова, мужність та відвагу особового складу, Головнокомандувач Збройних Сил України відзначив 127-му бригаду стрічкою до Бойового Прапора «За оборону міста Харкова»[1].

Remove ads

Структура

Поточна

Колишні

  • 225-й окремий розвідувальний батальйон

Командування

Символіка

Нарукавний знак 127-ї бригади ТрО містить назву міста Харків, стилізовано виконану у формі Тризуба — малого Державного Герба України. Напис розміщено на тлі фортечного муру з трьома зубцями-мерлонами.

Ці символічні елементи засвідчують причетність бригади до міста Харків — прикордонного форпосту сходу України, який став справжньою залізобетонною фортецею на шляху російських загарбників[1].

Remove ads

Втрати

2022

  • 15 травня 2022 — Кондращенко Владислав, старший солдат. Загинув, отримавши смертельні поранення під час артилерійського обстрілу в районі села Ізбицьке Харківської області[9].

2023

  • 02023-04-088 квітня 2023 — Волобуєв Григорій Володимирович. 7 квітня 1977, с. Охоче. Загинув місті Бахмут під час виконання бойових дій, внаслідок артилерійського обстрілу противником на наступний день після свого дня народження[10].
  • 18 квітня 2023 — Насіковський Віктор, підполковник, начальник групи комунікації штабу. Загинув в районі Бахмута[11].
  • 20 квітня 2023 — Міщенко Юрій, старший сержант, навідник гранатометного відділення. Загинув в районі Бахмута.
  • 02023-05-1212 травня 2023 Красніков Сергій Михайлович. 16 березня 1986, с. Уди, Харківська область. Загинув в с.Оріхово-Василівка Бахмутського району Донецької області[12].
  • 02023-05-1212 травня 2023 — Малигін Костянтин Сергійович. Загинув в с. Оріхово-Василівка в БМП-2 при зачистці лінії оборони противника
  • 20 вересня 2023 — молодший сержант Олександр Вікторович Яценко, загинув в Запорізькій області.
  • 02023-12-2222 грудня 2023 — Смик Петро. 6 червня 1978, с. Сливки Калуського району. 229-й батальйон. Загинув через атаку БПЛА в районі Новодарівки Запорізької області[13]
  • 02023-12-2222 грудня 2023 — Кіт Михайло Миронович. Оператор пританкового взводу[14]

2024

  • 12 січня 2024 — Епов Олексій Володимирович. Молодший сержант, начальник їдальні взводу матеріально-технічного забезпечення. Загинув у районі н.п. Рівнопіль Донецької області[15].
  • 02024-09-055 вересня 2024 — Бобов Дмитро. 15 березня 1995, с. Грушово, Тячівський район, Закарпаття. Загинув поблизу села Журавлі Курської області[16]
  • 17 вересня 2024 — Олексій Руденко, 8 травня 1977, м. Сєвєродонецьку. Загинув під час виконання бойового завдання на Харківському напрямку[17].
  • 02024-10-044 жовтня 2024 — Химич Мар'ян. 47 років, с. Забужжя Сокальської громади. Загинув поблизу населеного пункту Стариця Харківської області внаслідок мінометного обстрілу[18].
  • 13 жовтня 2024 року у боях поблизу села Тернова на Харківщині загинув Артем Пліско — молодший сержант, командир стрілецького відділення 228 батальйону[19].
Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads