13,25×92 мм SR

13,25×92SR T-Gewehr, 13x92HR Tankgewehr або 13 мм TuF-MG — перший в світі набій великого калібру, призначений для боротьби з броньованими цілями. Набій спочатку використовувався в протитанковій рушниці T-Gewehr і планувався для кулемета MG 18 TuF.^[2]

13,2 мм Tuf (Tank und Flieger)
Порівняння британського 7,7×56 мм R з 13,2 мм TuF
Тип набою:	гвинтівка/кулемет
Країна-виробник:	Німецька імперія
Час експлуатації:	1918—1919
Було використано:	Німецька імперія Австро-угорська імперія
Війни та конфлікти:	Перша світова війна
Історія виробництва:
Конструктор:	Polte
Час створення:	1917
Характеристики
Тип гільзи	Фланцева, пляшкоподібна
Маса набою, г	52
Діаметр кулі, мм:	13,2
Діаметр фланця гільзи, мм:	23,1
Довжина гільзи, мм:	92 мм (3,6 дюйм)
Максимальний тиск, МПа:	15400[1]
Балістичні властивості
Маса/тип кулі Швидкість Енергія 51.5 г Solid 785 м/с 15868 Дж
Довжина тестового стволу: 39"

Історія

13-мм великокаліберний набій створювався фірмою Polte з Магдебурга для гвинтівки нового класу (ПТР), призначеної для протидії англійським танкам, що з'явилися ближче до кінця війни. Оскільки звичайна артилерія і міни були незручні для боротьби з такими рухомими цілями, то була спроєктована гвинтівка великого калібру під спеціальний потужний набій здатний пробивати 20-мм бронелисти. Набій послужив прикладом для американців, які сконструювали .50 BMG (який нагадував збільшений .30-06). Американці не захотіли повністю копіювати німецький 13 mm T-Gewehr patrone через наявність виступаючого фланця, який створював проблеми для автоматичної зброї.^[1]

У 30-ті роки гвинтівка і набій використовувалися німцями для випробувань при відпрацюванні нових конструкцій фосфорних запальних, бронебійно-запальних та інших великокаліберних куль спеціального призначення.