13-й судноремонтний завод

Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації (рос. Федеральное государственное унитарное предприятие «13 судоремонтный завод Черноморского флота» Министерства обороны Российской Федерации) — російське судноремонтне підприємство, розташоване в місті Севастополь, що є тимчасово окупованим з 2014 року російськими військами, в Кілен-бухті. Здійснює комплексний ремонт кораблів та суден Військово-морського флоту Російської Федерації.

Федеральне державне унітарне підприємство «13 судноремонтний завод Чорноморського флоту» Міністерства оборони Російської Федерації

Тип	Федеральне державне унітарне підприємство
Правова форма	Унітарне підприємство
Засновано	1945
Засновник(и)	Головний штаб ВМФ СРСР
Штаб-квартира	Севастополь
Попередні назви	Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту 13 завод ВМС СРСР Севастопольський судноремонтний завод ЧФ Росії ФГУП «13 СРЗ ЧФ» Міноборони Росії
Продукція	комплексний ремонт з підтримки технічної готовності кораблів та суден ВМФ та ін.
Співробітники	1663
Материнська компанія	Міністерство оборони Російської Федерації

Назва

• Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту (рос. Севастопольский судоремонтный завод Черноморского флота) — 1945-1954
• 13 завод ВМС СРСР (рос. 13 завод ВМС СССР) — 1954-1997
• Севастопольський судноремонтний завод ЧФ Росії (рос. Севастопольский судоремонтный завод ЧФ России) — 1997-2003
• ФГУП «13 СРЗ ЧФ» Міноборони Росії (рос. ФГУП «13 СРЗ ЧФ» Минобороны России) — з 2003

Історія

Завод був заснований наприкінці 1945 року відповідно до циркуляра ВМФ СРСР як Севастопольський судноремонтний завод Чорноморського флоту. Базою для заводу стали майстерні в Кілен-бухті, повернені у квітні 1945 з евакуації в Поті.

У середині шістдесятих років XX століття заводу доручаються роботи з переобладнання суден. У середині 70-х років двадцятого століття цехи заводу освоїли ремонт кораблів проєктів 1134Б, 1124, 1124М, 1234, 257, 1265, 266, 266М.

У 2012 році фахівцями заводу з державного оборонного замовлення відремонтовано 82 бойові кораблі та судна забезпечення. Серед них гвардійський ракетний крейсер «Москва», а також ракетний корабель на повітряній подушці «Бора», малі протичовнові кораблі «Касимов» та «Александрівець», морський тральник «Іван Голубець». Вперше в новітній історії заводчани освоїли 1 млрд рублів^[1][2].

Керівники

Начальники заводу:

• З 1945 по 1953 — Айзін Арон Бенціонович
• З 1953 по 1976 — Парасенко Михайло Іванович
• З 1976 по 1983 — Дивов Геннадій Борисович
• З 1983 по 1986 — Хасієв Дмитро Анатолійович
• З 1986 по 1996 — Величко Анатолій Тихонович
• З 1996 по 1998 — Савинкін Василь Михайлович
• З 1998 по 2003 — Арутюнян Степан Суренович
• З 2003 по 2007 — Кисельов Віталій Леонідович
• З 2007 по 2011 — Лукашевич Сергій Петрович
• З 2011 по 2015 — Новогрибельський Сергій Анатолійович
• З 2015 — капітан другого рангу Бєспалов Юрій В'ячеславович^[3]

Діяльність

Завод проводить: комплексний ремонт з підтримки технічної готовності кораблів та суден ВМФ; середній, поточний та доковий ремонт кораблів та суден 1, 2, 3 та 4 рангу; обслуговування військової техніки та виконання окремих робіт з ремонту корпусних конструкцій, механізмів, систем та пристроїв кораблів та суден до 1 рангу включно; експертне обстеження та ремонт об'єктів Держтехнагляду.

Види виробництва: корпусно-докове, механічне, електротехнічне, електромонтажне, деревообробне, трубопровідне, радіотехнічне, гальванічне, ковальсько-ливарне, турбодизельне.

На заводі працюють близько 1800 осіб^[4]. За даними сайту list-org.com підприємство у 2015 році зробило робіт більш ніж на 2 млрд руб., Чистий прибуток склав 127 млн руб.^[5]

Нагороди

За успішну роботу з підтримки бойової готовності кораблів ЧФ завод нагороджувався перехідними Червоними прапорами ЦК КПРС, Ради міністрів СРСР, ВЦРПС 1973, 1975, 1977, 1983, 1984, 1985, 1986, 1987, 1988 і 1989 роках.

18 грудня 1987 року завод нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.