182-га резервна дивізія (Третій Рейх)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 182-га дивізія.

182-га резервна дивізія (Третій Рейх) (нім. 182. Reserve-Division) — резервна піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни. Входила до складу сил резервних військ Вермахту, що виконували окупаційні функції на території Франції. Після висадки союзних військ на територію Нормандії тримала оборону морського узбережжя. Згодом вела бої на півночі Франції, відступила з боями до Бельгії. 1 квітня 1945 року переформована на 182-у піхотну дивізію.

182-га резервна дивізія (Третій Рейх) 182. Reserve-Division
Німецькі солдати на польових заняттях з бойової підготовки. Окупована Франція. 1942
На службі	26 листопада 1942 — 1 квітня 1945
Країна	Третій Рейх
Належність	Вермахт
Вид	Сухопутні війська
Роль	піхота
Чисельність	піхотна дивізія
У складі	Див. Командування
Війни/битви	Друга світова війна Західний фронт Німецька окупація Франції
Командування
Визначні командувачі	генерал-лейтенант Ріхард Бальцер

Історія

182-га резервна дивізія сформована 26 листопада 1942 року у західній Франції шляхом переформування 182-ї піхотної дивізії, що входила до складу сил резервних військ Вермахту. Формування дивізії проводилось у Бретані, де вона виконувала окупаційні функції до вересня 1943 року.

Надалі дивізія передислокувалась до Парижа, де німецькі війська зі складу з'єднання продовжували ведення активних антипартизанських дій, інтенсивність яких значно зросла у передбаченні вторгнення союзних військ до Франції. У лютому 1944 року 182-гу резервну дивізію передислокували на захід на узбережжя в районі Па-де-Кале до складу LXXXII армійського корпусу генерала артилерії Й. Зіннгубера, для забезпечення протидесантної оборони.

Після висадки союзних військ на територію Нормандії, німецька дивізія у складі 15-ї армії утримувала оборону морського узбережжя. Згодом вела бої на півночі Франції, відступила з боями до Бельгії. У жовтні 1944 року її терміново перекинули на Східний фронт до Словаччини, де нависла загроза радянського наступу. Брала участь у боях, 1 квітня 1945 року переформована на 182-гу піхотну дивізію.

Райони бойових дій

• Франція (листопад 1942 — жовтень 1944);
• Словаччина (листопад 1944 — квітень 1945).

Командування

Командири

• генерал-майор Пауль Леттов (нім. Paul Lettow) (26 листопада — 5 грудня 1942);
• генерал-лейтенант Отто Шіллінг (нім. Otto Schilling) (5 грудня 1942 — 25 березня 1944);
• генерал-лейтенант Ріхард Бальцер (нім. Richard Baltzer) (25 березня 1944 — 1 квітня 1945).

Підпорядкованість

Час	Корпус	Армія	Група армій (округ)	Штаб
1942
26 листопада	LXVI резервний корпус		Група армій «D»	Бретань
1943
січень	LXXXII ак	15-та армія	Група армій «D»	Бретань
березень			Група армій «D»	Бретань
1944
січень		—	Група армій «D»	Па-де-Кале
лютий		15-та армія	Група армій «D»	Па-де-Кале
травень		15-та армія	Група армій «B»	Нормандія
серпень	LXXXIX ак	15-та армія	Група армій «D»	Бельгія
жовтень	передислокація
листопад	резерв			Словаччина

Склад

1943
79-й резервний гренадерський полк
112-й резервний гренадерський полк
342-й резервний гренадерський полк
1082-й резервний артилерійський дивізіон
1082-а інженерна рота
1082-те дивізійне управління постачання

Див. також

• Німецька окупація Люксембургу (1940-1945)
• 82-й козачий ескадрон
• Операція «Везувій»
• 600-й східний батальйон
• Німецька окупація Нормандських островів (1940—1945)

Посилання

• 182. Reserve-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 9 квітня 2018. (нім.)
• 182. Reserve-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 9 квітня 2018. (англ.)
• 182. Reserve-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 9 квітня 2018. (італ.)
• 182nd Reserve Division 6 June 1944 [Архівовано 7 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• 182.Reserve-Division [Архівовано 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]

Література

• Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 8: Die Landstreitkräfte 201—280. 2. Auflage. Biblio-Verlag, Bissendorf 1979, ISBN 3-7648-1174-9.