2-га авіаційна армія особливого призначення

2-а авіаці́йна а́рмія особли́вого призна́чення (АОП-2) — оперативно-стратегічне об'єднання (авіаційна армія) військово-повітряних сил Робітничо-селянської Червоної армії (ВПС РСЧА).

2-а авіаційна армія особливого призначення
На службі	1938–1940
Країна	СРСР
Належність	Радянська армія
Вид	ВПС СРСР
Чисельність	4933 чол. (на 20.10.1939)

Історія

На виконання постанови Головної військової ради Червоної Армії від 10 квітня 1938 р. наказом НКО № 0017 від 21 травня 1938 р. була сформована 2-а авіаційна армія особливого призначення з дислокацією у Воронежі. Цим же наказом встановлювався 4-полковий склад авіаційної армії з чисельністю авіаційного парку 307 літаків (в кожному полку по 61 бомбардувальнику, 15 винищувачів для протиповітряних баз армії й 3 літаки для обслуговування управління). Командувач АОН-2 підпорядковувався безпосередньо народному комісарові оборони СРСР на правах командувача військовим округом.

За розпорядженням Генерального штабу Червоної Армії від 12 січня 1940 р. і наказом ВВС № 063 від 29 квітня 1940 р. армія була розформована, їх частини та з'єднання увійшли до складу створеної далекобомбардувальної авіації Головного командування.

Командування

• 1938 рік — комдив Проскуров Іван Йосипович;
• 1938–1939 роки — комбриг Денисов Сергій Прокопович;

Склад

Станом на 20 жовтня 1939 року^[1]:

• Воронеж:
  • 64-а авіаційна бригада:
    • 7-й далекобомбардувальний авіаційний полк;
    • 42-й далекобомбардувальний авіаційний полк.
  • 112-а авіаційна база.
  • Школа молодших спеціалістів.
• Курськ:
  • 30-а авіаційна бригада:
    • 51-й швидкісний бомбардувальний авіаційний полк.
  • 115-а авіаційна база.
  • 137-а комендатура аеродрому.
  • Стаціонарна киснева станція.
• Орел:
  • 45-й швидкісний бомбардувальний авіаційний полк.
  • 141-а авіаційна база.
  • 137-а комендатура аеродрому.